У  цій мелодії, в її поліфонії, глядачі відчули в першу чергу наближення весни, як зазначила директор Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка Ольга Курчакова, вітаючи фотомитців із відкриттям їхньої виставки. А старший науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського Валентина Скриль згадала, як Софі Лорен, побачивши красу надворсклянських схилів у Чернечій горі неподалік Диканьки, сказала: “Рай!” І кожен із промовців наголошував, що красу рідного краю будь-якої пори року ми бачимо й милуємося нею, але не завжди помічаємо дивовижні швидкоплинні миттєвості в їхній образній неповторності.
На виставці представлено 14 авторів, 45 робіт, і кожна наповнена мелодією любові, без якої, як емоційно довів своїм палким словом і фортепіанними експромтами народний артист України Герман Юрченко, життя було б безбарвним.
Говорили про свою творчість і самі винуватці події – члени обласної організації Національної спілки фотохудожників України. Її голова Едуард Странадко приїхав із Києва на відкриття спільної виставки і взяв у ній участь. Але в першу чергу разом із працівниками музею згадував про те, як багато років тому запропонував проводити такі вернісажі у невеликій залі літературно-меморіального музею І.П. Котляревського. Завдяки цій ідеї тут почалася його широка виставкова діяльність.
А творчість полтавських фотохудожників, які об’єдналися в спілку двадцять три роки тому, відома не лише в Україні, а і в багатьох країнах світу. Цього разу в експозиції творчого колективу переважно пейзажі. Хоч роботи не названі, як зазвичай, їхня образна мова справді сповнена мелодією любові до краси рідної землі. Представили глядачам свої твори зокрема голова обласної організації спілки Віктор Матосов, організатор виставки Сергій Назаркін, фотожурналіст Аркадій Славуцький, заслужений працівник культури України Юрко Пошивайло, відомі майстри Андрій Дзюба, Володимир Дяченко, Ілля Назаркін та інші.
Впродовж кількох тижнів полтавці матимуть змогу відкрити для себе прекрасні миттєвості, де звучить соло любові в поліфонії прекрасних мелодій – у сонячному промінні, в білій тиші снігів, у ключах журавлиних, у безмежних просторах, у мирних полях квітучих соняхів і павутинці на стеблах травин. Це – любов до України, яка об’єднала творчий колектив, наголошував Сергій Назаркін. І мрія про мир на рідній землі, яка єднає нас усіх.

Марія ВІТРИЧ
Журналіст