Про те, як у найближчі десятиріччя має змінитися післядипломна освіта та чи спроможний Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського (ПОІППО) стати потужним осередком із підготовки вчительського корпусу Полтавщини відповідно до викликів реформування освіти, розповідає його ректор Віталій ЗЕЛЮК.
– Віталію Володимировичу, яку роль у післядипломній освіті відіграє дослідження думки педагогів?
– Для нас це – одна з головних умов. У 2012–2016 роках ми організували підвищення кваліфікації для 24,3 тисячі педагогічних працівників загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів та ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, а також методистів районних (міських) методичних служб. Перш ніж приїхати на курси, освітяни на сайті інституту формулюють свої запити відносно майбутнього навчання. Ми враховуємо їх при укладанні навчально-тематичних планів для кожної групи слухачів. Проблемою є певний рівень незадоволення системою підвищення кваліфікації, яку учительство вважає недостатньо ефективною й інтерактивною; такою, що нав’язується тими, хто не розуміє їхнього досвіду; неактуальною й застарілою; такою, що не враховує їхній професійний рівень.
– Як колектив ПОІППО реагує на суспільну дискусію щодо необхідності вдосконалення післядипломного навчання в Україні?
– Ми маємо сформоване бачення реформ і змін, яких потребує наша галузь, і виклали його у проекті Стратегії розвитку нашого закладу на 2017–2027 роки. По-перше, післядипломна педагогічна освіта, яку забезпечуватиме ПОІППО, ґрунтуватиметься на бажанні нашого закладу відповідати потребам професійного зростання вчителів. Тому посилюватимемо співпрацю за чотирма орієнтирами: орієнтир на активність педагога, який вільно обиратиме можливості професійного розвитку або братиме участь у його формуванні; орієнтир на досвід і знання учительства та урахування його потреб; орієнтир на оцінювання: педагоги матимуть змогу отримувати якісний зворотний зв’язок, доброзичливу оцінку їхньої діяльності; орієнтир на розбудову професійної спільноти, яка надаватиме педагогам підтримку під час впровадження нових ідей у навчальну діяльність. По-друге, візія концепції післядипломної педагогічної освіти грунтується на тому, що в новій українській школі розширюється розуміння підвищення кваліфікації вчителів: від обов’язкових, чітко регламентованих курсів в інститутах післядипломної освіти – до навчання впродовж життя. Інститут розвиватиме на основі співпраці між учителями такі головні моделі їхнього неперервного професійного зростання: літні школи; групові та індивідуальні тренінги; курси; перегляд і аналіз уроків; наставництво; конференції, семінари; майстерні; професійне навчання спільнот; самоосвіта. По-третє, враховується автономія навчальних закладів. Школи самостійно формуватимуть освітні програми, укладатимуть навчальні плани й програми з навчальних предметів, обиратимуть підручники, методи навчання та виховання. Завдання ПОІППО – допомогти їм у цьому.
– Що робить інститут, аби педагогам було цікаво й комфортно здобувати післядипломну освіту вже зараз?
– У нашому закладі створено комфортні умови для навчання і проживання. Останніми роками активно впроваджуємо енергозберігаючі технології. Відповідно до обласної Програми створення демонстраційних об’єктів високої енергоефективності на 2010–2015 роки виконано термомодернізацію будівлі. Наразі завершуємо ремонт і вводимо в експлуатацію дві навчальні аудиторії та конференц-зал. Як забезпечуємо цікаву, відповідну потребам і можливостям професійного зростання вчителів післядипломну освіту? Проводимо і семінари, і вебінари, й курси з тих чи інших проблем, майстер-класи, конкурси. Ми аналізуємо, узагальнюємо та ретранслюємо для освітян області кращий локальний, всеукраїнський та світовий педагогічний досвід, акумулюємо досвід інноваційних учителів. Ось лише декілька прикладів, які дозволяють вважати Полтавський ОІППО потужним осередком наукової, методичної та навчальної діяльності: видано “Білу книгу загальної середньої освіти Полтавщини”; розроблено та впроваджено регіональну модель шкільної лідерської освіти Полтавщини; досліджуються проблеми економіки освіти; видано 5 збірників матеріалів із планування розвитку загальноосвітніх навчальних закладів, управління шкільним бюджетом; маємо досвід у методичному забезпеченні інклюзивного навчання.
– Коли післядипломна освіта зосереджується лише в обласному центрі, це не надто сприятлива для педагогів ситуація. Які освітні проекти на рівні районів здійснює і курує ПОІППО?
– Осучаснення післядипломної освіти у районах – одна із пріоритетних цілей нашого закладу. Щоб її реалізувати, зокрема, створюватимемо у районах мережу базових навчальних закладів, де працюватимуть досвідчені педагоги і ділитимуться із колегами свого регіону методичними здобутками. Серед освітніх проектів, що впродовж останніх п’яти років успішно здійснюються інститутом на рівні районів, назву такі: проект “Полтавська обласна мережа громадсько активних шкіл – інноваційна модель освіти майбутнього”. В області діють 60 таких закладів – осередків розвитку громади. Впроваджується в практику шкіл модель освіти сталого розвитку “Довкілля”. Діє обласний центр практичної психології і соціальної роботи, який організовує навчання шкільних психологів із проблем посттравматичних стресових розладів у дітей, чиї батьки, родичі воюють на сході України або є ветеранами. В районах працюють 90 підготовлених нами тренерів з використання ІКТ у навчально-виховному процесі. Для учителів діють 19 сайтів із викладання того чи іншого предмета. Загалом до інноваційної діяльності залучено майже 2 тисячі педагогів області.
– Як уся ця робота позначилася на покращенні якості освіти в області?
– По-перше, збільшилася кількість учнів, які отримали максимальну кількість балів (200) на ЗНО. У 2012 році їх було 2,6 відсотка загальної кількості 200-бальних результатів в Україні, а у 2016 році – 3,4%. По-друге, наша область значно покращила рейтинг серед областей України за результатами Всеукраїнських олімпіад (за останні 4 роки Полтавщина піднялася з 24-ї позиції на 6-ту) та III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України (з 13-ї на
8-му позицію). Прогрес став можливий завдяки тому, що за сприяння обласної ради, департаменту освіти і науки облдержадміністрації у с. Потоки Кременчуцького району на базі Полтавської обласної спеціалізованої школи-інтернату II–III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів та курсів при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка вже п’ятий рік ведеться підготовка учнів до Всеукраїнських олімпіад і конкурсів. Щорічно навчально-тренувальними зборами охоплюється 1 260 учнів, і більше половини переможців Всеукраїнських олімпіад – це ті, хто навчався на цих зборах.
– Але ж важливо, щоб у будь-якому куточку нашої області діти могли отримати високий рівень освіти; щоб не лише під час тренувальних зборів, а щодень поряд із ними було якнайбільше творчих, кваліфікованих учителів. Де взяти найкращих учителів?
– Ми маємо їх перенавчити. Навчаючи вчителя працювати на нових засадах, головне – навчити його креативності. Розвивати у вчителів уміння мислити, спілкуватися і взаємодіяти із собою та навколишнім світом – на мою думку, це той новий контекст, який маємо розвивати у післядипломній освіті. Ми розроблятимемо нові ефективніші програми професійного розвитку та їх нові формати, модернізуватимемо курси підвищення кваліфікації педагогічних та управлінських кадрів на базі ПОІППО. Мета нашого закладу на найближче десятиріччя – утвердити новий тип навчання – інноваційний.
Учителі мають змогу працювати у восьми спеціальних дослідницьких групах, двадцяти трьох авторських творчих майстернях, розвивати професійну майстерність шляхом участі в конкурсах, проектах.
Функціонують десять шкіл професійного зростання, наприклад, “Школа молодого керівника”, “Педагог-митець”, “Школа новаторства наукових і науково-педагогічних працівників”.
Вважаю, що завдання, які стоять перед освітянами області та працівниками ПОІППО щодо створення нової школи, – складні, але їх можна і потрібно виконати.

Олена СТОЦЬКА
Педагог