Полтавські просвітяни передали воїнам східного фронту та учням низки полтавських шкіл нове видання обласного товариства “Просвіта” із серії “Просвітницька книгозбірня”. Збірку “Сойчине крило” присвячено знаменній даті, яка відзначалася торік, – 160-річчю Івана Франка.
Епіграфом до видання стали слова Каменяра “Не пора, не пора москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, нам пора для України жить. Не пора, не пора, не пора в рідну хату вносити роздор! Хай пропаде незгоди проклята мара! Під Украйни єднаймось прапор!”
Упорядкував книгу та написав передмову до неї народний депутат України попередніх скликань, дисидент-шістдесятник, голова Полтавського обласного товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський. “Публікуючи “Сойчине крило”, хочу, щоб, передусім, молодь побачила Івана Франка не тільки революціонером, видатним поетом, яскравим публіцистом, науковцем, великим трудівником на українській ниві, одне слово, Каменярем, яким він, безперечно, і був, але ще й блискучим прозаїком, який міг глибоко-глибоко заглянути у людську душу і побачене донести людям. Книга призначена для молоді, і її метою є свідчити сучасному поколінню колосальне багатство української літератури. Опанувати все це багатство, засвоїти його ідейне, емоційне, естетичне, філософсько-культурне наповнення таким чином, щоб воно стало невід’ємною складовою світогляду сучасної української молоді, – є надметою збірника “Сойчине крило”, – зазначив у передмові очільник просвітян Полтавщини.
– Якщо Шевченко – це явище українського почуття, то Франко – явище українського інтелекту. Велич його в тому, що він переборов свій час, себе, надзвичайно тяжкі обставини свого життя, ідеї того часу, – розповів журналістам Микола Кульчинський.
“Сойчине крило” умістило твори українських письменників і громадсько-політичних діячів. Віддаючи шану Івану Франкові, починається збірник уривком з його поеми “Великі роковини”. Полтавщина літературна репрезентована прекрасною прозою Григора Тютюнника та фантастичним оповіданням “Король Маган” авторства першого голови Полтавського міського товариства “Просвіта” (1917 рік) Грицька Коваленка. Вміщено також оповідання “Дівчатка” нашої сучасниці, відомої української письменниці Оксани Забужко та новели редактора Всеукраїнського культорологічного тижневика “Слово Просвіти” Любові Голоти. Подано твори 23 письменників і публіцистів – лиш дещиця з того огрому української літератури, що створений для нас кращими синами й доньками нашого народу.
Серед авторів, окрім Івана Франка, – оповідання та новели Степана Васильченка, Михайла Коцюбинського, Олекси Різниківа, Богдана Лепкого, Василя Стефаника, Євгена Гуцала, Бориса Антоненка-Давидовича, Людмили Старицької-Черняхівської, Миколи Хвильового, Богдана Жолдака, Юрія Косача, Миколи Хвильового. Публіцистика представлена актуальним дотепер есеєм Івана Багряного “Чому я не хочу вертатись до СРСР” і не менш актуальними виступами В’ячеслава Чорновола та Євгена Сверстюка на Міжнародному конгресі політв’язнів комуністичних режимів, що відбувся у 1993 році в Києві.
– Ми зібрали ці твори в одну книжечку, щоб вони гідністю письменницькою, національною і людською дорівнювали величі Івана Франка, – підсумував Микола Кульчинський на презентації книги.

Прес-центр Полтавського обласного товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка.