Після навчання у Котелевській ЗОШ № 2 Ігор Убийсобака вступив до Полтавського інституту економіки та менеджменту. Потім був призваний до лав Збройних сил України. Армійську службу проходив у Києві, в одній із військових частин зв’язку. Повернувся у Котельву в званні старшого солдата. Заочно навчався у Полтавському університеті споживчої кооперації (нині ПУЕТ. – Ред.). Рік пропрацював у ТОВ “Агрофірма “Маяк” на посаді економіста.
Коли у 2014 році в Україні оголосили першу хвилю мобілізації, Ігоря Убийсобаку призвали на службу до райвійськкомату. Там виконував обов’язки зв’язківця.
– Ігор Васильович – відповідальний, активний, вболіває за доручену справу, – охарактеризував армійця Котелевський районний військовий комісар підполковник Віктор Талалай. – У серпні 2014 року підписав контракт із райвійськкоматом. Відповідно до нового законодавства вже набув права на звільнення. Коли виникла можливість перевестись у бойову частину, потрапити безпосередньо в зону проведення антитерористичної операції, Ігор не вагався, скористався нею одним із перших.
– Після служби у райвійськкоматі, у грудні 2015 року, потрапив до навчального центру, що поблизу Яворова Львівської області. Там пройшов 45-денний курс перенавчання на стрільця. До речі, брав участь у міжнародних військових навчаннях. Згодом був зарахований у 30-ту окрему механізовану бригаду. Звідти перевівся до 72-ї окремої механізованої бригади, бійці якої стоять на позиціях поблизу Авдіївки Донецької області, – розповів Ігор.
Він – командир бойової машини піхоти. Має звання молодшого сержанта. Його екіпаж – водій-механік і навідник. Перший родом з Івано-Франківщини, другий – із Дніпра.
– Нині служимо на лінії розмежування. По дві доби ходимо у наряди та чергуємо на постах, а упродовж наступних двох діб перебуваємо у так званій тривожній групі на випадок ворожої атаки, – продовжив боєць. – Доводиться постійно бути у повній бойовій готовності, у зоні постійного ризику, адже російські найманці не припиняють вогневих ударів по наших позиціях ні вдень, ні вночі. При цьому сепаратисти використовують стрілецьку зброю, важку артилерію, крупнокаліберні 120-міліметрові міномети. Хлопці тримаються мужньо, кожен прагне дати гідну відсіч ворогу. На жаль, не обходиться без поранень. Перед Новим роком один із моїх бойових побратимів одержав важке поранення, був у комі, якийсь час не міг обходитись без апарата штучного дихання. Нині він на реабілітації вдома.
Молодший сержант Ігор Убийсобака нагороджений нагрудним знаком “За зразкову службу”. У Котельві воїна чекають кохана дружина Аліна та трирічний синочок Макар. До слова, боєць прийшов на нашу зустріч разом із ним. Коли розмова добігала кінця, хлопчик ніжно-ніжно притулився до тата, обійняв його маленькими рученятами…
Анатолій ДЖЕРЕЛЕЙКО
Журналіст