Котелевець Олег Животовський на службу за контрактом до Збройних сил України вступив у березні 2016 року. Після нетривалої підготовки на базі навчального центру “Десна” вже наприкінці квітня у складі медичної роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади був направлений у зону АТО. І відразу туди, де майже не стихають бої, – під Авдіївку Донецької області.
37-річний Олег Животовський служить водієм-санітаром реанімаційного автомобіля, який військовим передали італійські та українські волонтери.
– У нашій роті чотири таких авто. Всі вони – від волонтерів. Обладнані сучасною медичною апаратурою для надання першої допомоги пораненим, зокрема апаратами штучного дихання, комплектами для крапельних ін’єкцій. На жаль, “300-х” від лінії зіткнення доводиться забирати практично щодня, інколи – у дуже важкому стані. Часто буваємо у так званій авдіївській промзоні, за кількасот метрів від позицій бойовиків. Наше завдання – якнайшвидше доправити поранених до стабілізаційного центру, що діє на базі Авдіївської міської лікарні. Коли стан пораненого вдається стабілізувати, його відправляють на лікування до госпіталю. Доводилося перевозити і вантаж “200”, – розповідає Олег.
У жовтні їхню бригаду направили на постійне місце дислокації до Конотопа Сумської області. Реанімобіль, за яким закріплений наш земляк, потребував ремонту. Зокрема необхідно було відремонтувати ходову частину і гідропідсилювач керма.
– Оскільки ця техніка передана нам волонтерами, державні кошти на її утримання не виділяються. Довелося шукати благодійників. У Котельві я звернувся до голови благодійного фонду “Турбота і милосердя” Людмили Дубини. За її сприяння на ремонт перераховано чотири тисячі гривень. Кошти надали СК “Дружба” (голова – Іван Гнилосир), ФГ “Мир” (Володимир Бурковський), приватний підприємець Людмила Дубина і районне споживче товариство. Крім того, ще 2,5 тисячі гривень ми із заступником командира роти з технічного забезпечення виділили із власних коштів, – говорить боєць. – Автомобіль ремонтували у Сумах. Нині він знову готовий до експлуатації. Щира вдячність усім, хто нам допоміг.
Контракт Олег Животовський уклав на три роки. Каже, що жодного разу за час служби про це не пошкодував. Ось тільки дуже скучає чоловік за маленькою донечкою, дружиною та батьками, які хвилюються за нього і з нетерпінням чекають.

Ірина ШИЛО
Журналіст