– Це  справжня подорож у казку, в свято дитинства, і запросила вас туди відома полтавська майстриня, архітектор, дизайнер, жінка, яка бачить світ дуже яскравим, привабливим, бо сама має серце, сповнене теплими почуттями до кожної гілочки, тваринки, а тому й творчість її така світла, така щира, – звертається до гостей старший науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею імені І.П. Котляревського Валентина Скриль, відкриваючи виставку Світлани Олійник у невеличкій затишній залі.
А гостей тут вмістилося чимало, і всі вони готові так само щиро сказати про своє зачарування казковою експозицією. Друзі, рідні та шанувальники таланту Світлани Валентинівни Олійник наголошують, що лише при підтримці дружньої родини можливе таке самовираження у творчості талановитої жінки. Сім’ю Олійників добре знають у Полтаві, адже відомі архітектори Юрій Павлович і Світлана Валентинівна виховали й талановитих доньок: Жанна і Юлія – художники, Яна і Анна – архітектори.
Казка починається ще в холі музею, де відвідувачів зустрічають Мавпа й Півень – яскраві втілення символів року, що минув, і року нинішнього. І наче справді звучить космічний акомпанемент цій парочці, бо ж поруч за піаніно вмостився поважний Тигр, що уже звіддалік спостерігає за плином часу. Далі, в експозиційній кімнаті, де все розташоване по своїх місцях, можна прочитувати кожну із композицій за власним настроєм, художниця лише дає напрямок для роздумів. Ось такий собі звичний пеньочок, спиляне дерево, де із живого кореня, збоку, проросли гілочки: “Так хочется жити…” Пані Світлана навіть порахувала за колами на зрубі, що це деревце прожило 33 роки. В інших композиціях теж багато різних гілочок, але вона наголосила, що жодної не зламала – лише підбирала знайдені, даруючи їм нове життя уже в своїх роботах.
“Дороги життя”, “Крила надії”, “Дванадцять місяців” – композиції і серії робіт складають цілісну, справді феєрично-казкову експозицію під назвою “Світланія”, яку для мами придумали доньки. Бо ж змалечку знають, що в ній живе “таке внутрішнє дитя, яке завжди хоче свята”. Вона сама захоплено вірить у святкові дива і вміє дарувати їх усім, хто поруч. Мовою текстильної пластики переважно, але використовує у своїх роботах різні матеріали. Її птахи, звірі, ляльки, ліричні композиції можуть прижитися в будь-якому інтер’єрі, додаючи людській оселі тепла і свята.
Світлана Олійник подарувала ще й радісні, лише позитивні передбачення від Зайця усім, хто взяв із його кошика чарівні папірці. Або шоколадні монетки із грошового дерева – на достаток у новому році. Ця виставка тривала увесь казково-святковий період, коли й діти, й дорослі плекають свої надії на мирний і щасливий рік новий.

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”