Андерс Цельсій (1701–1744) – шведський учений, професор, математик, астроном, геолог і метеоролог, винахідник шкали для вимірювання температури, яку й досі визначають у градусах Цельсія.
Майбутній вчений зростав у науковому середовищі. Батько, Нільс Цельсій, та два діди були професорами. Андерс жив і працював у місті Уппсала, навчався в місцевому університеті, згодом став його професором, заснував і очолив Уппсальську астрономічну обсерваторію.
Найбільш відомий завдяки термометру зі стоградусною шкалою, який назвали іменем творця, – термометр зі шкалою Цельсія або термометр Цельсія. Прилад використовують у більшості країн світу понад 250 років. Сам Цельсій назвав його “прикрасою” або приладом, що дозволяє побачити, “якою мірою теплішає чи холоднішає в кімнаті”.
У 1742 році на підставі більш ранніх досліджень нідерландського фізика Християна Гюйгенса та англійського – Роберта Гука Андерс Цельсій запропонував нову лінійну шкалу, де температура плавлення льоду при нормальному тиску приймалася за 100, а температура кипіння води – за нуль. Після смерті Цельсія шкала була “перевернута” його учнями і колегами Карлом Ліннеєм і Мортеном Штремером: за нуль прийняли температуру танення криги та замерзання води, а за сто – кипіння води та конденсації пари. У такому вигляді термометр використовується до нашого часу.
На честь вченого названий і градус Цельсія – одиниця вимірювання температури. Певний час “шведський градусник” називали термометром Штремера, але найвідоміший шведський хімік Берцеліус впевнено назвав шкалу Цельсієвою, відтоді стоградусна шкала і термометр носять ім’я Андерса Цельсія.
У своїх працях Цельсій розповів про експерименти, які показали, що температура танення льоду не залежить від тиску. Він також визначив з великою точністю, як температура кипіння води трохи варіювалася відповідно до тиску в атмосфері.
Разом із французьким астрономом П’єром де Мопертюї Цельсій взяв участь в експедиції вимірювання відрізка меридіана в 1 градус у Лапландії. Подібну експедицію згодом вирядили в іншу точку земної кулі – на екватор, на територію сучасного Еквадора. Результати дослідів підтвердили твердження Ньютона про те, що земля є еліпсоїдом, трохи сплюснутим біля полюсів.
Цельсій відкрив зв’язок такого природного явища, як Північне сяйво з магнетизмом – електричними зарядами і магнітними полями. Описуючи спостереження, дійшов висновку: стрілки компаса рухаються залежно від інтенсивності сяйва. В обсерваторії виміряв яскравість понад 300 зірок, використовуючи власну систему однакових скляних пластин, що поглинають світло.
Крім термометра, що приніс вченому світове визнання, іменем Цельсія названі вулиці та наукові установи в кількох містах Швеції та астероїд, відкритий у 1980 році його співвітчизником Клас-Інгваром Лагерквистом. Шведський астронавт Крістер Фуглесанг брав участь у дослідженнях Європейського космічного агентства (ЕSA) під іменем Місії Цельсія.

Підготувала Ганна ЯЛОВЕГІНА.