У  Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського з’їхалися представники районних організацій чорнобильців. Зібралися разом за два дні до пам’ятної дати – Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Схилили голови у скорботі та пошані до усіх загиблих побратимів, поспілкувалися. Також одержали почесні відзнаки.
Після завершення зустрічі ліквідатори повезли в кожен район по примірнику ґрунтовної наукової праці, яку презентували на заході. Це видання на тисячу триста сторінок має назву “Чорнобиль-30. Книга слави і пам’яті. Полтавська область”. Автори-упорядники книги – директор Центру дослідження історії Полтавщини Олександр Білоусько, заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.
– 18500 імен зафіксовано, діяльність усіх громадських організацій представлена, документальна база унікальна, статті написані на високому науковому рівні, всі спогади чорнобильців, які нам надали, уміщені, є три кольорові вкладки, де відображені події Чорнобиля, а також представлений довідковий матеріал про всі населені пункти зони, де ви працювали, військові частини, в яких служили, всі нагороди, – характеризує видання Олександр Білоусько, звертаючись до ліквідаторів. – Кожна така робота – новий рубець на серці, бо це не ті книги, які даються легко. Але вам довелося важче. Недарма у її назві є слова “слава” і “пам’ять”. Слава минуща, а пам’ять вічна. Це видання – посил від нас нащадкам. І дай Боже, щоб у майбутньому таких книг довелося створювати менше.
– Коли працювали над проектом, зрозуміли, наскільки масштабними була катастрофа 1986 року й заходи, зокрема й полтавської громади, щодо ліквідації її наслідків. Ми прагнули зробити так, щоб книга була зрозумілою, інформативною, легкою у застосуванні. Хотіли належним чином представити документальний блок від початку аварії до сьогодення. Звичайно, крапка не поставлена. Ми тільки окреслили певні напрямки проблеми, – додав Тарас Пустовіт.
За словами голови обласної громадської організації ветеранів та інвалідів “Союз Чорнобиль України” Віктора Шкурпели, нині набагато важче зібрати чорнобильців разом. Багато з них хворіють, чимало, на жаль, відійшли у засвіти.
– 30 років тому ніхто з вас не думав, які наслідки матиме чорнобильська трагедія для кожного особисто. Нині говоримо про три десятиліття боротьби за ваше здоров’я, ваше життя, – наголосив голова облдержадміністрації Валерій Головко. – Ви свою місію виконали: врятували життя, вберегли майбутнє. Наш обов’язок як представників влади – захистити вас, щоб ви не почувалися забутими. Держава має приділяти цьому більше уваги й ресурсів. Обіцяю: на рівні Полтавщини піклування про ліквідаторів аварії на ЧАЕС буде пріоритетом роботи облдержадміністрації, обласної ради, всіх органів представницької влади.
– Цьогоріч – 30 років аварії на ЧАЕС, 10 років, як запровадили День ліквідатора, а ми досі продовжуємо добиватися від держави того, що вона й так повинна робити, – говорить член громадської організації ветеранів та інвалідів Котелевського району “Союз Чорнобиль України” Володимир Цьомкало. – Так, тепер над реактором – новий саркофаг. Найголовніше, щоб він не закрив пам’ять про чорнобильців.
* * *
У День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 14 грудня, в обласному центрі поклали квіти до Пам’ятного знаку жертвам Чорнобильської катастрофи і запалили лампадки. У заході взяли участь ліквідатори, представники влади й місцевого самоврядування, студентська молодь, небайдужі полтавці. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто ціною власного життя закривав від нас хмари радіації і, на жаль, уже полинув у засвіти.
– Цього року нам вдалося збільшити видатки на допомогу чорнобильцям: із минулорічних трьох мільйонів до нинішніх п’яти мільйонів трьохста тисяч гривень, – зазначив заступник голови облдержадміністрації, ліквідатор аварії на ЧАЕС Олег Пругло. – Крім того, в області ввели нові види допомоги, зокрема оплату путівки для осіб, які супроводжують інвалідів
І групи. Також запроваджені одноразові компенсаційні витрати з втрати годувальника: тобто якщо помирає чорнобилець, його родина отримує сім тисяч гривень, а батьки – чотири тисячі.
– Коли набрав чинності Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (1991 рік. – Ред.) і був створений реєстр, на Полтавщині до нього внесли 17 тисяч ліквідаторів. Чимало вже перетнули межу вічності. Їх залишилося 11 тисяч. Наші побратими, сини нині воюють на сході держави. Вони бачать свого ворога. Атом же був незримим. Можливо, й через це не завжди гідно оцінено пожертву чорнобильців. Дай Боже, щоб молодь про них пам’ятала, – підкреслив Віктор Шкурпела.
Після покладання квітів у Свято-Успенському кафедральному соборі Полтави відбулося поминальне богослужіння.

Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”