Київський собор 1621 року, в часи відродження Української Православної Церкви після унії, ствердив апостольське походження християнства на українських землях. У соборній постанові йдеться, зокрема, про таке: “Святий Апостол Андрій – перший архієпископ Константинопольський, патріарх Вселенський і Апостол Український. На київських горах стояли ноги його, і очі його Україну бачили, а уста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній проповідував Апостол”. Пам’ять святого Апостола Андрія Первозваного вшановуємо 13 грудня.
Як розповідає євангеліст Іоанн, Андрій належав до числа учнів Іоанна Хрестителя і ще раніше за свого брата, Апостола Петра, був призваний Христом на Йордані. Тому Андрія і назвали Первозваним.
Його вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. Коли після зішестя Святого Духа Апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, Андрію Первозваному випала Скіфія, тобто землі сучасної України. У “Повісті минулих літ” розповідається про його подорож так: “Дніпро впадає у Понтійське море; море це звуть Руським. Уздовж його берегів навчав, як кажуть, святий Андрій, брат Петра. Коли Андрій навчав у Синопі і прийшов до Корсуня, він довідався, що від Корсуня недалеко гирло Дніпрове. І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, уставши, промовив він до учнів, що були з ним: “Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог”. І піднявся він на гори ці, поблагословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ”.
Сповнений благодаті Духа Святого Апостол Андрій здійснив три великі проповідницькі подорожі, звіщаючи Слово Боже в багатьох країнах Європи та Азії. Це був тернистий шлях страждань, адже добро завжди має місію боротися зі злом. Первозваний Апостол залишався непохитним до останнього подиху і засвідчив свою вірність християнській істині мучеництвом, його розіп’яли на Хресті за проповідь Євангельської звістки. Сталося це в грецькому місті Патри 13 грудня 70 року після Різдва Христового.
За народним календарем, день Андрія – парубоцьке свято, з яким пов’язаний обряд “Калита”. Саме так називався обрядовий корж, який за допомогою стрічки підвішували до сволока, перепускаючи стрічку через гак для дитячої колиски. Калиту піднімали вгору, а хлопці стрибали, намагаючись відкусити шматочок. Як і в багатьох українських святах, в обрядах Андрієвого дня яскраво проступають дохристиянські традиції.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.