На Полтавщині близько 300 тисяч людей живуть у багатоквартирних будинках, де вже відбулася самоорганізація мешканців. На перший форум ОСББ до обласного центру з’їхалися ті, кого не треба переконувати в доцільності створення об’єднань співвласників. Мета зібрання – дати якомога більше теоретичних знань у найрізноманітніших напрямках – бухгалтерії, правознавства, оподаткування, земельних питань, соціального захисту, термомодернізації, енергоефективності…
“Зорю Полтавщини” цікавило інше. Яким чином вдається об’єднувати мешканців (таких різних)? Якою є ціна перших здобутків? Що вдається найважче? Про це й говоримо з учасниками, організаторами заходу. Ситуації іноді – кардинально протилежні.

“У Кременчуці такої проблеми – не “відпускати” будинки – немає”
Людмила ЛЕВАНДА, Кременчук:
– Під моїм керівництвом перебувають 5 ОСББ. Три з них – колишні ЖБК, яким по півстоліття, організовані ще у Радянському Союзі. У старих будинках і проблеми традиційні. Терміни капітальних ремонтів давним-давно минули, тому вже два роки ми користуємося державним пільговим кредитом для ОСББ з відповідною компенсацією. Діє міська програма підтримки об’єднань співвласників на відшкодування відсотків за кредитами. Натомість у двох новобудовах дуже багато організаційних проблем: відсутність дитячих майданчиків, твердого покриття тощо. Адже забудовники здають житло здебільшого без інфраструктури. Останній прецедент: мешканці новобудови захотіли встановити огорожу, що суперечить чинному законодавству.
– Чи виникають проблеми з передачею документів ОСББ від ЖЕКів?
– Ні, усе спокійно. У Кременчуці такої проблеми – не “відпускати” будинки – немає.
– Наскільки дружні власники житла у вирішенні тих чи інших питань?
– Є один такий будинок, де я прямо на зборах запитувала: “Скажіть мені, будь ласка, у який місячний день вас сюди заселяли? За яким принципом відбирали?” Але є ситуація кардинально протилежна: у будинку по колишній вулиці Жовтневій, 4/11, люди дуже дружні, усі – як на підбір. У кожному домі – по-різному, і я не знаю, від чого це залежить.
“Треба бути готовими ходити по кабінетах і добиватися свого”
Володимир БРАУНЕР, голова ОСББ у Полтаві за адресою: провулок Ламаний, 16:
– У травні у будинку пройшли організаційні збори: організували об’єднання, обрали правління, спланували подальшу роботу.
Завдяки принциповості старших по під’їздах і всього правління міська влада пішла нам назустріч: системи опалення, каналізації, водогону в підвальному приміщенні вже замінили. І жителі будинку, і правління таким результатом дуже задоволені. Наступний етап – ремонт покрівлі, а, за нашими підрахунками, це було приблизно 800 квадратних метрів. Обсяг знову ж величезний, але й із ним упоралися завдяки наполегливості правління.
– Що означає “завдяки наполегливості”?
– Це означає, що треба ходити по кабінетах і добиватися свого: переконувати, доводити від імені мешканців будинку, що це потрібно робити.
– Ходив голова особисто?
– І члени правління разом зі мною. Постійна наполеглива робота дала результати, якими можна пишатися. Переконаний, що ОСББ може ефективно працювати лише у тому випадку, якщо влада допоможе на старті повирішувати такі масштабні проблеми. Бо якщо візьмемо на баланс занедбаний будинок, то за кошти від квартирної плати зробити це неможливо. Попереду ще багато інших завдань: замінити накриття над усіма вісьмома під’їздами та вікна на енергозберігаючі, відремонтувати кілька під’їздів.
– Чи реально, щоб коштами міського бюджету виконати ще й ці роботи?
– Думаю, так. Є письмові запевнення влади про те, що у першому, максимум у другому, кварталі наступного року це буде зроблено.
– То забирати документи на будинок із ЖЕО до ОСББ ви поки що не поспішаєте?
– Сьогодні на форумі намагатимуся з’ясувати, чи доцільно робити це уже зараз.
“На нас налетіли “татари”
Ольга ДЕМУСЕНКО, член правління ОСББ по вулиці Соборності, 27, у Полтаві:
– Наше ОСББ утворилося у День міста, 23 вересня, цього року, що дуже символічно. На форум прийшла навчатися. Хочу з’ясувати, чому виникають одна за одною перешкоди в роботі ОСББ, чому будинок не передається. Наше місто взагалі унікальне, здається, воно в державі Україна існує за окремими законами.
– Наскільки складно було організувати ОСББ? У багатьох будинках уже на цьому етапі виникає стільки суперечок, що люди не можуть дійти згоди по кілька місяців.
– Лихо не без добра – це про нас. Мешканців об’єднала необхідність протистояти міській владі, яка просто взяла і віддала арку нашого будинку, де 60 років ходили люди, приватному підприємцю.
– Сумнозвісний “газетний ряд”?
– Так, усе почалося 6 серпня із зухвалого закриття нашої арки та повідомлення про те, що тут буде глуха стіна. Колись дім мав два наскрізних проїзди, але першу арку так само нахабно, з боєм і криком, закрили 10 років тому. Цього разу маємо навіть інформацію, що до нас намагалися “забуритися” в підвал, адже там, прямо під аркою, – ще 71 квадратний метр підвального приміщення. Загалом виходить ласий шматок – 140 квадратних метрів у самісінькому центрі міста.
– Але ж ви самі могли б здати їх в оренду й отримувати гроші на ремонт та утримання будинку…
– А так і буде! Зараз на місці газетного ряду маємо наскрізний проїзд, який самі очистили і нікого туди не впустимо. Фактично на нас напали “татари” – з’явився ФОП, підставна особа, яка до арки не має жодного стосунку. Мусимо відстоювати свої права у суді, процес гучний і затяжний. Створення об’єднання – один зі способів відбитися від цієї навали.
Але не це було головною причиною об’єднання. Будинкові майже 60 років, ЖЕК не робить нічого, навіть територію вже не прибирає, ми давно звикли робити це самі. Про дах, підвали, мережі навіть не говоримо. Тому ОСББ – це логічний крок.
– Як Ви оцінюєте як член правління здатність мешканців оборонятися спільно?
– У нас є дуже потужна, рішуче налаштована ініціативна група молодих активних чоловіків. Ті, хто мешкає у будинку з моменту введення в експлуатацію, мають уже поважний вік, але нам довіряють, нас підтримують – під час голосувань це відчутно. Ветерани мають своє бачення всього, що відбувається. Результатів поки що небагато, адже й часу минуло зовсім мало.
Вважаю, що міська влада створює тільки перепони. Скажімо, у Львові є управління сприяння розвитку ОСББ. А в нас, переконана, різна суєта спрямована на замилювання очей. Насправді ОСББ взагалі ніхто нічого не збирається передавати, щоб усіх загнати під управлінські компанії. У мене довіри до міської влади немає.
Підключення до мереж триває дуже довго
Світлана КОСТЮК, голова ОСББ “М’ятний”, що в обласному центрі по вулиці Головка, 19:
– Наше об’єднання створене у вересні цього року мешканцями новобудови. Під час створення, реєстрації в органах державної влади жодних труднощів не відчули. Все було зрозуміло, виготовлення документів, печатки, спілкування з посадовцями пройшло організовано, у стислі терміни. Але потім під час передачі будинку від забудовника виникло дуже багато питань щодо підключення приміщення до тепло-, водо-, електропостачання. Процедура виявилася дуже довгою. Будинок переданий ОСББ у жовтні, тоді ж подані усі заявки, документи для укладення договорів. Але до мереж він досі не підключений.
Головне – змінити менталітет
Олег ТЕРТИШНИК, голова асоціації підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Полтави:
– У процесі створення об’єднань найбільше дошкуляє менталітет мешканців, які досі переконані, що гідно утримувати їхню власність повинна держава. ОСББ – це перший крок на шляху до того, щоб відповідальний власник своїх квадратних метрів усвідомив, яку суму він має витрачати для утримання будинку.
– Із якої дати згідно із законодавством будинки повинні повністю перейти в управління ОСББ або управлінської компанії?
– Законом про особливості права власності у багатоквартирному будинку визначено, що з 1 липня 2016 року в разі зміни тарифу на обслуговування будинку місцева влада повинна в обов’язковому порядку провести конкурс на утримання будинку. Чітко визначених дат немає.
У Полтаві низький тариф штучно підтримується місцевою владою через дотації.
– Чому, на Вашу думку, новостворені ОСББ не можуть витребувати документи на свої будинки?
– Ні в Кременчуці, ні в Горішніх Плавнях, ні в Лубнах такого немає. Те, що документи не передаються, стосується лише обласного центру.
Якщо є цільові програми, дотації для ремонту будинків, а якість ремонту контролює компанія, яка є одночасно і замовником, і виконавцем, і підписує акт виконаних робіт, то які суми можна списати на ремонт? Маючи бездонну діжку для списання коштів, хто буде віддавати такий ласий шматок? А якщо прийде відповідальний власник у вигляді ОСББ або відповідальний управитель компанії, отримаємо зовсім іншу ефективність використання коштів, іноді – у рази вищу.
– Чи зобов’язана міська влада відремонтувати будинок перед тим, як передати ОСББ?
– Закон такої вимоги до місцевого органу самоврядування (ЖЕО, управлінь ЖКГ) не містить, бо будинок уже має бути в нормальному стані – ми за це сплачуємо кошти. Достойно утримувати приміщення – це обов’язок балансоутримувача. Саме голова ОСББ, правління, мешканці найбільше зацікавлені в цьому.
– Скільки ОСББ у Полтаві та області?
– В обласному центрі до 2016 року було 75 ОСББ. Станом на жовтень 2016 року – 203. В області їх близько 650 та ще близько 350 житлово-будівельних кооперативів. У Полтаві чисельність збільшилася майже утричі. У Кременчуці кількість об’єднань співвласників зросла на 40 відсотків. На цьому форумі присутні представники з Горішніх Плавнів, Кременчука, Хорола, Лубен.
– Яка перспектива тих житлово-будівельних кооперативів, що не поспішають створювати ОСББ?
– ЖБК – це також одна з форм об’єднання співвласників. Є житлово-будівельні, є житлово-обслуговуючі, є інші форми кооперативів. Зараз їхні статути упорядковуються відповідно до вимог законодавства. Але суттєва різниця між ОСББ і житловим кооперативом – можливість для ОСББ отримати земельну ділянку з правом постійного користування. Для ЖБК законом про кооперацію така можливість не передбачена. На прибудинковій території ЖБК рішенням міської ради можна встановити трансформаторну підстанцію, ГРП, гараж – згідно з рішенням райвиконкому. Якщо ж об’єднання спвіввласників свою землю оформить документально, такі дії можливі лише зі згоди ОСББ.
Квартири – приватизували, проблеми – лишили “державі”
Олег ПРУГЛО, заступник голови обласної державної адміністрації:
– 98 відсотків житлового фонду в Україні приватизовано. Кожен мешканець має свою частку в своєму будинку і повинен ставитися до неї відповідально. Скажімо, власник приватного домоволодіння навіть не мріє, що прийде міський голова й відремонтує дах чи замінить вікна. Людина живе, дбає про своє помешкання незалежно від того, скільки йому років – 1, 5 чи 100.
У ЖБК люди будували квартири власним коштом, тому їхні будинки й зараз у кращому стані, ніж комунальні: мешканці завжди розуміли, що є господарями, і дбали відповідно. Тоді як жителі комунальних квартир у радянські часи навіть за приватизацію здебільшого не платили жодної копійки. Тобто отримав безкоштовно, звик, що “щось” воно там робиться, але сам ні за що не відповідаєш. Найскладніше змінити психологію. Усвідомити: хто хоче гідно жити, мусить вкладати гроші у житло, яке держава збудувала і надала безкоштовно.
– Зустрічне запитання: багато з тих, хто отримав житло безкоштовно, уже глибоко пенсійного віку. ЖЕК для збереження їхнього дому за кілька десятиліть не зробив нічого. І тепер пенсіонери лишаються наодинці з проблемами. Так, ця власність їхня, приватна, але – стара, драна й іржава. Що тепер з нею робити, якщо уся пенсія “іде” в аптеку?
– Треба думати. Але зі свого досвіду ще на посаді голови районної ради знаю: коли саме в таких ситуаціях пропонувалося людям повернути приватизовану квартиру в комунальну власність, щоб зробити там усе необхідне, але з умовою, що це житло згодом отримають не спадкоємці, а вчитель чи лікар, який стоїть на черзі, не погоджується ніхто. Як пояснити мешканцю ЖБК, який купив житло за гроші і все життя його утримує, той факт, що за кошти міського бюджету ремонтується дах у будинку, де всі квартири надавалися безкоштовно? Це хіба справедливо? Потрібно збиратися разом і шукати прийнятний вихід.
У Горішніх Плавнях усе вирішується в робочому порядку
Це одностайно стверджує делегація представників тамтешніх об’єднань. Зі створенням ОСББ питань немає, при передачі документації також усе вирішити можна, хоча іноді й не без проблем.
Наталія РУБАН, головний спеціаліст відділу департаменту ЖКГ Горішньоплавнівської міськради:
– З початку року в місті створено 18 нових об’єднань, дев’ятьом з них уже передано всю документацію, підписано акт прийому-передачі, вони розпочали самостійну господарську діяльність. Чому не всім? Бо не на всі будинки, особливо у старій частині міста, є необхідний перелік технічної документації. Але поточні проблеми вирішуються в робочому порядку.