Свого часу знамениті улюбленці публіки Тарапунька і Штепсель збирали повні глядацькі зали в усіх куточках Радянського Союзу, представляючи українську естраду. Дует гумористів Юрія Тимошенка і Юхима Березіна існував 40 років. А розпався 1 грудня 1986 року – в день смерті Тарапуньки в Ужгороді. Там у нього стався інфаркт. Гастролі скасували, а Юрія Тимошенка госпіталізували в ужгородську лікарню. Через місяць він мав повернутися в Київ, додому разом із лікарем, але артист помер на пероні ужгородського вокзалу. І тоді про це, як згадувала його дружина, співачка Юлія Пашковська, “не повідомили ні по радіо, ні по телевізору. Прощання з Юрою відбулося в Будинку актора. Пройти по вулиці було практично неможливо – тисячі людей зібралися, щоб попрощатися з Юрою. Біля Золотих воріт, пам’ятаю, стояла навіть кінна міліція. Напевно, влада боялася надто великого скупчення людей, тому і не оголошували про смерть. Але люди якось дізналися і все йшли, йшли, йшли, вмиваючись сльозами…”
Відомий дует ніколи не відчував прихильності влади, був час, коли навіть ширилися чутки про те, що Тарапуньку і Штепселя посадили в тюрму. “Нічого подібного, звичайно, не було, – розповідала пані Юлія. – Просто Юра і Фіма були не в фаворі у начальства. Чоловік завжди говорив, що від влади потрібно триматися подалі. Кожного разу, пишучи нову програму, повинні були її візувати у секретаря з ідеології ЦК Компартії України. Чиновник вказував, де що треба прибрати. Коли Тарапунька зі Штепселем виступали в Палаці “Україна”, їхня програма була “причесана”. Але тільки виїжджали за межі Києва, говорили зі сцени все, що було спочатку написано в інтермедії. Юра казав, що любов до свободи йому прищепив Олександр Довженко”.
Як відомо, саме Олександр Петрович Довженко і порадив молодому акторові Юрію Тимошенку взяти псевдонім, коли той приїхав до Москви за напуттям, як працювати далі, після війни, адже до цього Тимошенко і Березін виступали в образах Галкіна і Мочалкіна. Олександр Петрович Довженко тоді запитав: “Ви родом звідки? З Полтави? Які у вас там пам’ятки?” “Та особливо ніяких. Ось річка тече, Тарапунька…” І Довженко вигукнув: “Це ж прекрасно, ось вам і псевдонім!” А Штепсель – то вже була ідея Березіна.
До речі, Юрій Тимошенко і Юлія Пашковська взяли шлюб у Полтаві під час гастролей у 1961 році. Наречений, поставивши свій підпис, на весь зал вигукнув: “Відчуваю, що влип назавжди!” І оскільки новій сім’ї ніде було жити (у Київській міськраді в проханні про надання квартири їм відмовили), Юрій Трохимович мовчки повернувся до Полтави і пішов до директора філармонії. Той на радощах видав наказ про прийом на роботу актора і випросив в обкомі трикімнатну квартиру для артистів.
Але згодом про Тарапуньку згадали в Києві, коли дует мав їхати з концертами у Москву. Так він одержав житло в столиці.
Юрій Тимошенко заповідав поховати його у Полтаві, на кладовищі поруч із могилами батьків, але дружину переконали, що в Києві на його могилу будуть ходити шанувальники. Однак саме в Полтаві, в його рідному місті, відкрили музей, до якого Юлія Пашковська привезла “всі речі Юри, немов повернула його в рідне місто. І на душі стало легше”.
У Києві на вулиці Рейтарській, 20/24, де жив Юрій Тимошенко, встановлено меморіальну дошку.
Як відомо, знаменитий дует Тарапуньки і Штепселя так і залишився унікальним – замінити їх на естраді не зміг ніхто.

Підготувала Марія ВІТРИЧ.