Початок Різдвяного посту, який припадає на 28 листопада, полтавці традиційно зустріли разом із Предстоятелем Української Православної Церкви Київського патріархату Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Передусім за цю добру традицію ми завдячуємо нашому видатному земляку й Небесному покровителю, преподобному Паїсію Величковському (1722 – 1794), пам’ять якого, за церковним календарем, православні християни вшановують саме 28 листопада.
Його Святість очолив Божественну літургію у Свято-Успенському кафедральному соборі, освятив будиночок Святого Миколая поблизу храму, а також взяв участь в урочистій академії у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя.
Під час богослужіння сходить благодать
Попри те, що був ранок першого робочого дня тижня, у Свято-Успенському кафедральному соборі зібралися сотні вірян. Заспокійливо й водночас переможно линули під святі куполи церковні піснеспіви, цвіли жовтими пелюстками свічки, світив м’якими барвами квітковий вінок на аналої зі святковою іконою преподобного Паїсія Величковського. Пахло ладаном, пізніми хризантемами й сонцем, яке дивилося у собор крізь вікна спочатку з недосяжних високостей, а потім зазирнуло настільки зблизька, що люди вражено зашепотіли й заусміхалися. Усі – і кремезний, суворого вигляду чоловік у камуфляжі, з оселедцем на голові, і жінка в пишній, цвітастій, певно, з бабусиної скрині хустці, і молодесенька мама з немовлям, котре задрімало на ласкавих маминих руках… Коли люди зібралися на причастя, мама самими очима показала мені на дитину: “Це син отця Андрія, а я – матінка Оля. – Обов’язково причащаємося, щоб здоров’я в нього було…”
Звернувшись до парафіян із проповіддю, Святійший Патріарх Філарет нагадав, що Православна Церква шанує преподобного Паїсія Величковського, зокрема, за відновлення чернецтва на наших теренах, за становлення такого духовного наставництва, як старчество. Сучасних українців Святійший Владика Філарет закликав ревно виконувати Господні заповіді, насамперед заповідь про любов до ближнього, бо ж, тільки виявляючи співстраждання до навколишніх, людина може полюбити Бога, якого їй не дано бачити. Прикладом найвищої любові до ближніх Предстоятель називає подвиг наших героїв – захисників України на Донбасі та волонтерський рух задля допомоги фронту.
Тризуб у райському саду
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір звернув увагу духовенства з інших єпархій та вірян на нову окрасу Свято-Успенського кафедрального собору – різьблену основу іконостасу, яку ще належить доповнювати іконами, але яка вже й сьогодні є святинею і окрасою храму. Собор на початку цього тисячоліття постав із небуття. Мистецький шедевр виконаний у стилі українського, козацького, бароко, символічний райський сад на ньому увінчаний святим для кожного українця Тризубом. Святійший Патріарх Філарет вручив церковні ордени благодійникам храму, медалі “За жертовність і любов до України” волонтерам Полтавського батальйону небайдужих, які нині активно опікуються заходами, спрямованими на реабілітацію та лікування бійців АТО, ініціюють різні соціальні проекти. Наймолодший з таких проектів буде подарунком полтавській малечі, адже це прегарний, виготовлений з карпатської смереки будиночок Святого Миколая. Окремо Його Святість відзначив патріаршими грамотами наших краян, які сприяють розвитку духовного життя на Полтавщині.
Участь в урочистому богослужінні в Свято-Успенському кафедральному соборі взяли владики Української Православної Церкви Київського патріархату митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор. Разом із Предстоятелем та владиками полтавці зверталися до Небесного покровителя нашого краю: “Преподобний отче наш Паїсію, моли Бога за нас”, просили для України Господнього захисту від загарбників: “Молимось до Тебе, Владико миру і спокою нашого, щоб як щезає дим, так нехай щезнуть вороги наші…”, виголошували дорогі багатьом поколінням українців поетичні слова: “За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!”
Слава і вічна пам’ять
На урочисту академію в театр імені М. В. Гоголя полтавці зібралися 28 листопада увечері. У залі були присутні голова облдержадміністрації Валерій Головко, голова обласної ради Олександр Біленький, міський голова Полтави Олександр Мамай. Присвячене пам’яті преподобного Паїсія Величковського дійство розпочали зі спільної молитви.
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір нагадав зібранню, що подвижник Паїсій, із діда-прадіда полтавець, вплинув на культури багатьох народів і держав – Україну, Румунію, Молдову, Болгарію, Грецію, Росію, а також, що на Святій горі Афон він заснував у 1757 році Іллінську обитель, яка діє там і донині:
– Назва цього скиту в історії назавжди свідчить про приналежність преподобного Паїсія до української культури. Називається він “Свято-Іллінський козацький скит на Афоні”. В російській історіографії – малоросійський Свято-Іллінський скит на Святій горі Афон. Більшість братії, яка жила під наставництвом преподобного Паїсія, – це українці, які шукали духовної досконалості.
Подвижників новітньої України, героїв, які до останнього подиху захищали Батьківщину від російського окупанта та його поплічників на Донбасі, вшанували нагородженням (посмертно) медаллю “За жертовність та любов до України”. Тільки-но Святійший Патріарх Філарет почав вручати рідним полеглих нагороди, а ведуча урочистої академії, кандидат філологічних наук Віта Сарапин розповідати болісні факти про обставини загибелі захисників України, присутні в залі підвелися і дякували цим мужнім людям за подвиг їхніх синів і чоловіків оплесками. “Роман Леонідович Василенко, 1982 року народження, солдат-водій 131-го окремого розвідувального батальйону. Помер 9 лютого 2016 року в шпиталі Запоріжжя від гострої пневмонії, на яку занедужав у зоні АТО під Маріуполем, – лунало над залом, на який дивився зі сцени іконописний лик преподобного Паїсія Величковського. – Андрій Григоровия Ярешко, 1964 року народження, старший лейтенант, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади. 5 березня 2016 року отримав тяжке уламкове поранення в голову під час мінометного обстрілу в промзоні Авдіївки. О 17.20 герой помер від поранень у реанімобілі. Мирослав Олексійович Кабушка, 1978 року народження, старший солдат 81-ї окремої аеромобільної бригади 90-го окремого аеромобільного батальйону. Загинув 14 квітня 2016 року близько 23-ї години під час бойових дій у промзоні Авдіївки. Денис Ігорович Лесняк, 1979 року народження, майор, начальник протиповітряної оборони 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 16 серпня 2016 року поблизу села Єлизаветівка Донецької області під час бойового зіткнення з ворожою диверсійно-розвідувальною групою. Олександр Іванович Гончаров, 1972 року народження, старший лейтенант 16-го окремого мотопіхотного батальйону Збройних сил України, сформованого на Полтавщині. Помер 22 вересня 2016 року в лікарні Полтави від серцевого захворювання. В’ячеслав Григорович Литовченко, 1971 року народження, доброволець 17-ї резервної сотні ДУК “Правий сектор”. Після бойового вишколу служив у складі 1-ї окремої штурмової роти. Увечері 29 вересня 2016 року в промзоні Авдіївки був смертельно поранений ворожою кулею. Олег Вікторович Городько, 1965 року народження, капітан, командир батареї зенітно-ракетного дивізіону 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Загинув 28 квітня 2016 року в ДТП, повертаючись додому після демобілізації із зони АТО. Вічна слава Героям!”
Як і щороку, Святійший Владика Філарет відзначив під час урочистої академії нових лауреатів Полтавської єпархіальної премії УПЦ КП імені преподобного Паїсія Величковського. Поділившись принагідно своїми роздумами про Церкву й державу, закликав у будь-яких умовах надавати перевагу духовним скарбам над земними марнотами:
– Треба покладати надію на Бога і жити по правді. Зовнішнього ворога ми вже майже перемогли. Але тепер він наступає на Україну зсередини. Хоче, щоб Україна сама себе руйнувала. Боротьбою між партіями, боротьбою за владу. Це шлях до знесилення і держави, і народу. Тому якщо політики розумні, вони повинні пересилити свої амбіції і усвідомити, що боротися треба, але тільки за Українську державу.
Святійший Патріарх Філарет також висловив переконання, що якби українське православ’я було об’єднане в Єдину Помісну Церкву, то кремлівські шуліки ніколи не наважилися б напасти на Україну, а також запевнив, що надалі таке об’єднання неминуче.
Музичною оздобою урочистої академії стали виступи хору хлопчиків Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського та Національної заслуженої капели бандуристів імені Георгія Майбороди.

Вікторія КОРНЄВА.
Фото Анни Чапали та з сайта Полтавської єпархії УПЦ КП.