В обласному центрі – день передплатника. Кілька столів вишикувалися під стінами головпоштамту в Полтаві. Люди, попри геть непривітну листопадову погоду, збираються біля свіжої преси, набирають хто кілька, а хто й більше номерів газет…
Жінка в окулярах із доволі товстими скельцями назбирала цілий пакет преси, пройшовшись кілька разів уздовж столів із періодикою. Та все позирає, чи більше ніде не дадуть примірничка…
– Невже всі перечитає? Чи на розпал взяла? – жартують між собою газетярі.
– Це ж “Зоря…”! Дайте почитати новини, – підходить до столу жінка.
– А це у вас календарики на наступний рік? – питає про сувенірну продукцію зорян інша. – Можна взяти?
За півгодини газети, як то кажуть, розмели.
– А “Зоря Полтавщини” є? – цікавиться в організаторів заходу, працівників пошти, високий чоловік у кашкеті. Підходить до зорян: – Читаю вашу газету. В ній усі новини області подані стисло й інформативно. Все там є.
– Прикро, що життя змушує відмовлятися від хліба духовного, – каже пенсіонерка Валентина Лашкевич. – Ще рік-два тому передплачувала “Зорю Полтавщини”, а тепер із цінами на комунальні послуги пенсія не дозволяє… Але газета дуже цікава.
– Взяла кілька примірників різних газет. Прочитаю. Передплачувати кілька видань, на жаль, накладно. А дізнаватися щось нове хочеться. “Зоря…” мені подобається. У ній – цікава й корисна інформація, – говорить полтавка Людмила. – Не згодна, що газети втрачають свого читача. Це не так. І хоч нині люди дізнаються новини з Інтернету, але там, як на мене, багато негативу. У газетах його значно менше. А коли почитала в “Зорі Полтавщини” про вшанування гончаря з Опішні, про його долю непросту, побачила красиві фотографії, то розчулилася аж до сліз. Це ж треба так красиво написати, донести до читача!.. Щиро вдячні вам, зоряни, що не женетеся за якимись сенсаціями, а про людей розказуєте, про простих і обдарованих, про трудяг отих, без яких і хліба б не було, і глина б не співала…
– Ми із сусідкою на двох передплачуємо “Зорю Полтавщини”. По черзі читаємо. Там же все про область! Статті хороші, історичні розвідки, корисні поради, гарні рецепти. Та й про політичну ситуацію дізнаємося, – розповідає пенсіонерка Наталія Володимирівна.
– А давно читаєте газету? – питаємо.
– Та з юності, – впевнено відказує жінка. – Батьки наші читали, і ми переконалися, що “Зорька…” –  найкраща.
***
День передплатника – назва промовиста. І хоч люди переважно прийшли ознайомитися із запропонованою друкованою продукцією, дехто вирішив заповнити квитанції на передплату. До численної аудиторії передплатників “Зорі Полтавщини” долучилася й Люся Володимирівна Бородай (на фото).
– Передплатили з чоловіком газету на рік. За акційною ціною “Зоря…” найдешевша з-поміж іншої запропонованої преси. Тепер читатимемо вдома свіжі новини області. І телепрограма є.
– Правду кажете, – долучився до розмови чоловік середніх років, який назвався Володимиром із Чорнухинського району. – “Акційка” – теж треба. Та ми з жінкою вирішили передплатити повний комплект “Зорі Полтавщини” і собі, й батькам нашим. Нехай не журяться. Там стільки оптимізму. А за наповненням “Зоря…” – чи не найґрунтовніша. Тут тобі й свіжі новини в Україні, на Полтавщині й у світі, й додатки до газети на різні смаки: від порад садівникам і городникам до рецептів народної медицини. Навіть міністр юстиції читачам “Зорі Полтавщини” консультації дає. А ще – й про письменників та митців, церковний календар – щомісяця, розповіді про релігійні й світські свята, спогади про те, як жила Полтавщина піввіку тому. Ну де ще таке знайдеш?!.

Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”