Це свято відзначається 21 листопада і є головним із присвячених Ангелам. Центральна фігура вшанування – Архістратиг Михаїл, начальник воїнства небесного. За стародавніми переказами, сатана, колись світліший од усіх духів небесних і тому названий Люцифером, впав у самолюбство, гордість і злобу й спокусив багато інших духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих Ангелів та переміг негідних.
За церковним переказом, відображеним у службі Архістратигу Михаїлу, він брав участь у багатьох старозавітних подіях. Під час виходу ізраїльтян із Єгипту передував їм у вигляді стовпа хмарного вдень і стовпа вогненного вночі. Через нього явилася Сила Господня, що знищила єгиптян і фараона, які переслідували ізраїльтян.
Визволення міст Київської Русі Пресвятою Царицею завжди звершувалися явленнями Її разом із воїнством небесним під проводом Архістратига. Наші вдячні предки оспівали Пречисту Богородицю і Архангела Михаїла в церковних піснеспівах. Архістратигу присвячено безліч монастирів і храмів. У древньому Києві відразу після прийняття християнства був споруджений Архангельський собор і облаштований монастир. Не було на Русі міста, де не існувало б храму чи приділу, присвяченого Архістратигу Михаїлу.
Церковний день відзначення Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних вважається також православним святом Києва, адже саме Архістратиг Михаїл є небесним покровителем нашої столиці. Як свідчать історичні літописи, Архістратига зображали на гербах Мономаховичів, Київського воєводства, Київської губернії, Києва (появу першого офіційного герба нашої столиці із зображенням крилатого воїна пов’язують із наданням Києву Магдебурзького права). Символ Архістратига є і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах. Залишився він і на сучасному гербі Києва та прапорі міста.
Барельєф Архістратига Михаїла встановили на Майдані Незалежності в Києві та на фронтоні Свято-Михайлівського Золотоверхого собору УПК КП.
Святий начальник воїнства небесного найчастіше зображується у військових обладунках зі списом чи мечем у руці, бо і після перемоги в найстрашнішій битві не перестає боротися за славу Бога і за справу порятунку людського роду.
Слово “собор” у назві свята означає возз’єднання, спільноту всіх святих Ангелів на чолі з Михаїлом Архістратигом, які всі разом і одноголосно славлять Святу Трійцю, одностайно служать Богові. Історія свята сягає у IV століття, коли на Помісному Лаодикійському Соборі (Лаодикія – древнє місто, руїни якого нині знаходяться на території Туреччини) було засуджено і відкинуто єретичне поклоніння Ангелам як творцям і правителям світу та затверджене їхнє православне шанування. Місце свята в церковному календарі також невипадкове. Воно відзначається в листопаді – дев’ятому місяці від березня (з якого в давнину починався рік), відповідно до числа 9-ти чинів ангельських. Восьмий же день місяця (старий стиль) вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають “днем восьмим”, бо після віку цього настане “день восьмий”, і тоді “прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним” (Мф. 25, 31).
У народі свято називали Михайловим днем. Від нього починалися вже справжні морози. Хлібосольні господарі зустрічали гостей майже протягом тижня, відзначаючи за ситними пригощаннями остаточне закінчення сільськогосподарського сезону.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.