– У  магазині ви гуски не купите, хіба на базарі. Це через те, що немає нині великих господарств, комплексів, які б займалися утриманням такої птиці, – пояснює Іван Безлунний.
Він уже двадцять сьомий рік працює директором Миргородського приватного орендного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства. До того очолював упродовж десятиліття колгосп. За фахом – зоотехнік і ветеринарний лікар. Для нього розведення сірих гусей – справа життя. А підприємство в Івана Михайловича унікальне.
– Ми єдині в державі розводимо гусей у таких масштабах. Маємо племінний репродуктор другого порядку. Яйця для розведення птиці в нас закуповує вся Україна. У Харківській області є державний племінний репродуктор. Щоправда, там виводять не тільки великих сірих, а й інші породи гусей. Сірих у них – 2700 – 2800 голів, – розповідає Іван Безлунний.
За рік на Миргородському підприємстві інкубують близько 100 тисяч гусят великої сірої породи. Загалом виводять птиці 170 – 180 тисяч штук. Відповідно до попиту.
– Рік на рік несхожий. Люди знають, що в перших числах квітня починаємо реалізовувати гусят. Тож завчасно телефонують, замовляють, – каже директор.
Окрім гусей, виводять й іншу птицю. Яйця купують з-за кордону, переважно угорські, – індичі, бройлерні, качині, курячі. Мають потужний інкубаторний цех. Працюють на ньому за новітньою технологією. За словами Івана Безлунного, кілька років тому закупили в Тулі сучасне обладнання. Таке в області є тільки в них і на Полтавській птахофабриці.
– Система комп’ютеризована. Працюють із новітнім устаткуванням вузькоспеціалізовані фахівці. Навчаємо, готуємо персонал за спеціальною літературою, – пояснює керівник. – На підприємстві – 49 працівників. Люди роботою дорожать.
Іван Безлунний розповів, що інкубовану птицю реалізовують у добовому віці:
– Уночі вивелися пташенята – вранці їх продаємо. Гусенят купують сільгоспформування Луганської та  Сумської областей, великими партіями – Харківської. Мешканці нашого краю переважно додому беруть по 20 – 30 пташенят. У Карлівку, якщо на поповнення стада, можуть взяти більше. На Полтавщині практично ніхто не займається гусьми. Окрім Карлівки, ще в Лубнах тримають 1,5 тисячі.
На Миргородському підприємстві – 13 тисяч гусей маточного стада на трьох фермах. Щоб забезпечити птицю кормом, обробляють 400 гектарів землі.
– Засіваємо площі культурами, потрібними для гусей, – житом, пшеницею, вівсом, ячменем, горохом, просом, соєю. Кукурудзи й соняшнику не сіємо. Для обробітку землі й збору врожаю маємо трактори, комбайни, машини, – інформує Іван Безлунний. – Забезпечуємо птицю якісною кормовою базою. Є свій комбікормовий завод, де виготовляємо стартові комбікорми. Продаючи гусят, даємо рекомендацію по догляду за ними й гарантуємо покупцям: “Якщо дотримаєтеся наших рекомендацій, то у вас із сотні хіба одне загине”.
Гусей на підприємстві інкубують лише сірих. Про інших, каже керівник, навіть ніхто й не питає.
– Люди знають, що це сіра гуска. Нині їх називають миргородські. Телефонують із Київщини чи інших областей і питають: “А у вас миргородські є?” “Та ми інших і не тримаємо”, – відповідаю. І я вже звик до такої назви, хоч насправді це велика сіра гуска. Її ще називають українська, та правильний попередній варіант, – розповідає Іван Безлунний. – Це велика порода. Важкі гуси. Ростуть до десяти кілограмів. Популярні. Люди їх часто беруть. Такій птиці потрібно багато зелені – випас, а також гарбузи, буряки. Ці гуси концкормів не їдять, як, наприклад, бройлери чи свині. На зеленій масі виростають запросто до 6–7 кілограмів. Восени їм дати трішки зерна, скажімо, кукурудзи, – і матимете прекрасне дієтичне якісне м’ясо. Порося не кожна бабуся чи дідусь можуть утримувати, а два десятки гусят – спокійно. За літо птиця виросте. Це те саме порося, тільки клопоту менше. Тому порода користується дуже великою популярністю.
Доки спілкуємося з Іваном Безлунним, у справах до директора приїздить начальник відділу агропромислового розвитку Миргородської райдержадміністрації Юрій Головко.
– Щороку тут беру гусей, то ніколи падежу не було, – розповідає. – Доглядаю птицю так, як Іван Михайлович рекомендує. 7–8 кілограмів один гусак важить.
– Заріжеш, а він жовтий, як лимон, – додає Іван Безлунний. – М’ясо смачне, поживне. Ласуйте на здоров’я…

Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”