“Знав, що потрібен на передовій…”

Сергій Лозко родом із Житомирської області, фахівець ветеринарної медицини. У 1992 році із сім’єю переїхав із рідних місць, які входили до зони, забрудненої радіацією внаслідок аварії на ЧАЕС, у Козельщинський район. Там влаштувався на роботу в одному з місцевих сільгосппідприємств. Доля склалася так, що згодом довелося перебратися в Чутівський район, а звідти – у Котельву, де мешкає і працює нині.
– Чому саме наше селище? – поцікавився у Сергія.
– Раніше сюди переїхала моя сестра. Їй тут сподобалось. Пізніше я прибув на співбесіду до голови правління СВК “Батьківщина”, Героя України Олександра Григоровича Коросташова. Дізнався, що в господарстві якраз є ветеринарного лікаря. Також мене запевнили, що нададуть житло. Олександр Григорович всіляко підтримав, допоміг моїй родині. Ось уже шостий рік я працюю у сільгосппідприємстві “Батьківщина”, – розповів мій співбесідник.
Коли у 2014 році була оголошена перша хвиля мобілізації, Сергій Лозко, свого часу загартований армійською службою у Мурманській області у складі однієї з частин морської піхоти, не вагався.
– Знав, що потрібен там, що на передовій знадобляться мої знання і навички з надання першої медичної допомоги. Спершу потрапив з кількома іншими котелевцями у 27-й Сумський артилерійський полк. Нас розподілили по різних батареях. Мене – у шосту. Призначили санітарним інструктором. Одного дня надійшов наказ: терміново формувати батарею для виконання бойового завдання на сході України. Були такі хлопці, що шукали причину, аби відмовитись. Я ж погодився, розуміючи усю складність і напруженість ситуації, яка там виникла. У кінці червня прибув у село Крива Лука, що неподалік адмінмежі Донецької та Луганської областей. Так розпочався важкий, тривалий і ризикований бойовий шлях нашої батареї, нині перейменованої на 27-му реактивну артилерійську бригаду…
Часто, навіть під ворожим вогнем, доводилось поспішати Сергію, щоб надати невідкладну медичну допомогу нашим пораненим бійцям, не думаючи про те, наскільки це небезпечно. З нетерпінням його повернення додому чекали дружина Людмила і донечка Ярослава.
Старший сержант Сергій Лозко нагороджений медаллю “За зразкову службу”, заохочувальною відзнакою “Учасник АТО”. Безумовно, назавжди у його пам’яті залишиться цьогорічне відзначення Дня Незалежності, коли 24 серпня серед інших шести ветеранів АТО з Полтавщини та 120-ти в цілому з різних куточків країни він був удостоєний честі взяти участь у військовому параді на головній вулиці столиці – Хрещатику.
Нині Сергій Лозко працює ветфельдшером на МТФ №2 СВК “Батьківщина”. За словами головного ветлікаря господарства Миколи Хоменка, для інших він є чудовим прикладом сумління, наполегливості та відповідальності за доручену справу.

Анатолій ДЖЕРЕЛЕЙКО
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.