У  Кременчуці нещодавно відбувся суботник. Мешканці багатьох міських дворів – дітвора разом із батьками – згрібали опале листя, прибирали сміття, замітали й фарбували… Щоправда, дощова погода – не найкращий час для оновлення дитячих гойдалок і лавочок. Не під зиму це робиться, адже постійний контакт із вологою навіть для найстійкішої фарби – доволі серйозне випробування на міцність. Та хай там що, а разом працювати на свіжому повітрі, звичайно, краще, ніж лежати перед екраном телевізора у вихідний день. Тим більше, якщо є можливість завершити суботник споживанням безкоштовних солодощів і кулешу як закуски, підбадьорившись тонізуючими напоями, якими забезпечили учасників спільного міського прибирання його ініціатори.
Щоправда, навіть безкоштовний харч не зміг зробити “захід колективної свідомості” настільки масштабним, як очікувалося, а про добровільність годі й говорити!. Мешканці деяких дворів, визирнувши у вікно й поцікавившись в Інтернеті прогнозом погоди на найближчі години, на суботник вийшли, а от прибирати не стали, бо ж дурне то діло – згрібати листя й фарбувати паркани перед дощем. Вони одразу ж заходилися споживати гостинці, турботливо надані організаторами суботника.
Однак попри негоду й не таку вже масову явку бажаючих загрібати важке вологе листя в розпал падолисту Кременчук зумів-таки знову здивувати українську спільноту своєю завзятістю. Так, керівник Книги рекордів України Ігор Підчібій, який уважно стежив за суботником у наддніпрянському місті, зафіксував кілька чергових національних рекордів: найбільшу кількість дворів (але не людей!) у межах одного населеного пункту, де одночасно відбувалося прибирання, – участь у заході взяли 1523 двори; найбільшу кількість одночасно висаджених дерев – 1783. Кулешу в Кременчуці з приводу означеного суботника зварили й з’їли теж рекордну кількість – більше 7 тонн, закусивши 4 тоннами солодощів.
Доки учасники святкували завершення суботника біля казанів, природа тим часом щедро засипала двори й щойно пофарбовані паркани та лавочки золотавим листям. Звичайно, висаджені дерева й новий дитячий майданчик, що його пообіцяли незабаром встановити в кременчуцькому дворі по вулиці Сумській, – неабияка користь від подібних заходів. Але її було б набагато більше, якби організовувалися вони не з “показушною” метою, що підтверджують масові саркастичні відгуки в соцмережах, а проводилися в більш сприятливих погодних умовах і були по-справжньому добровільними. Тоді б запашний куліш, яким пригощалися учасники суботника, не мав би присмаку гіркоти…

Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”