Археологічні скарби Барбари

У  Горішніх Плавнях є місцина, що вже давно цікавить учених-археологів своїми таємницями. Розкопки на поселенні Барбара-1 ведуться, щоправда, із перервами, із 2005-го. Нинішній рік був урожайним на знахідки. Деякі з них можуть стати справжньою сенсацією й привабити тисячі туристів. Переважна частина артефактів належить до Черняхівської культури, що датується ІІ–ІV століттями.
Молодший науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян та польових регіональних досліджень Інституту археології НАН України Юрій Башкатов проводить археологічні розкопки на поселенні Барбара-1 вже не вперше. Результатом цьогорічної експедиції задоволений:
– Під час розкопок ми знайшли житло так званого германського типу, а в ньому – кам’яне місце вогнища. Поруч із стародавнім помешканням знаходиться майданчик, вимощений керамічними черепками. Такі знахідки, зокрема кам’яні будівлі, є унікальними для регіону середнього Подніпров’я, до якого належать і сучасні Горішні Плавні. Помешкання на цій території у давнину зазвичай зводили з глини. То маємо припущення, що помешкання, яке ми розкопали, звели вихідці з півдня, які, ймовірно, рухалися по Дніпру на північ.
Загалом, за словами Юрія Башкатова, поселення Барбара-1 поліетнічне, тобто на його території одночасно мешкали представники різних культур.
Ще одна унікальна знахідка, яку цьогоріч подарувала археологам Барбара, – сліди металургійного виробництва.
– Знайдені залишки виробів, згідно з аналізами, зробленими в лабораторії Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, містять від 84 до 97 відсотків заліза. Це свідчить про те, що представники Черняхівської культури, до якої належить і поселення Барбара-1, в IV столітті вже навчилися отримувати хімічно чисте залізо. Ми не знаємо, якою технологією вони користувалися, але це – факт, – підкреслив Юрій Башкатов.
Знайшли археологи під час літньої експедиції на Барбару й піч-кам’янку. За словами дослідника, до цього часу вважалося, що такі печі на території Подніпров’я з’явилися не раніше VІІ століття, тобто в часи Празької культури, тісно пов’язаної з нашими предками-слов’янами. Знахідки на Барбарі дають підстави вважати, що печі з каменю наші предки навчилися будувати набагато раніше.
На території півострова Барбара, що вважається археологічною пам’яткою місцевого значення, найближчим часом планують створити інтерактивний музей. Ідея його організації належить засновникам і активістам ГО “Історико-культурологічний центр “КРУК”. У музеї під відкритим небом, який планують облаштувати на території Барбари-1 за спонсорські кошти, можна буде не тільки побачити реконструйовані житла різних епох, а й “оселитися” в стародавньому поселенні – одягтися в тогочасний одяг, освоїти ази стародавніх ремесел, наприклад, навчитися ліпити й обпалювати у печі глиняний посуд, кувати мечі, молоти зерно на кам’яних жорнах…
– Ми мріємо створити на Барбарі щось на зразок історичної пісочниці, де можна буде абстрагуватися від сьогодення й поринути в атмосферу старовини, щоб краще зрозуміти, як жили наші пращури, – зазначив завідувач музею ПрАТ “Полтавський ГЗК” Микола Стахів.
Після обробки знайдених під час літніх розкопок на поселенні Барбара артефактів музейна експозиція поповниться кількома сотнями нових експонатів, частина з яких є справді сенсаційними.

Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.