З нагоди 75-х роковин початку трагічних подій у Бабиному Яру в Києві та масових розстрілів військовополонених і мирних жителів у Полтаві, інших містах і селах біля пам’ятника Скорботній матері в обласному центрі відбувся мітинг-реквієм. Полтавці вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, поклали квіти.

У 1941–1943 роках вся Україна потерпала від нацистської окупації. Насилля, нелюдські тортури, розправи над дітьми, жінками, немічними, хворими людьми – горе, яке неможливо осягнути розумом, принесли вороги на нашу землю. Це – наша історія і пам’ять, відзначалося на зібранні.
Найвищим проявом жорстокості був кривавий злочин у Бабиному Яру, який став місцем масових розстрілів окупантами мирних жителів і полонених. Центральною трагічною подією стали масові акції знищення нацистами єврейського населення. Лише впродовж 29–30 вересня 1941-го окупанти розстріляли понад 33 тисячі людей. Ці дані були подані нацистами до Вермахту. Подальші розстріли євреїв проходили в перші дні жовтня, коли було знищено близько 17 тисяч євреїв із київських передмість і області.
Загалом у Бабиному Яру під час німецько-фашистської окупації, за різними даними, убито від 100 до 200 тисяч чоловік, дві третини яких – євреї.
У перші дні нацистської окупації у Полтаві розстріляли більше тисячі мирних жителів. У підвалі будинку № 24, що на Монастирській вулиці, гітлерівці спалили 24 людей. У селі Великі Сорочинці загарбники повісили й закатували 86 громадян. На околиці Полтави, в Гришкиному лісі, знаходяться кілька могил, де поховані замучені мешканці міста… Це лише кілька фактів злодіянь проти людяності.
З фанатичною послідовністю фашисти знищували єврейське населення. 6 квітня 1942 року в Пирятині було вбито 1600 євреїв. 9 січня того ж року в Гадячі зігнали на центральну площу єврейське населення. Напівроздягнених людей посадили у вантажівки і повезли до Гончарних ярків, де всіх розстріляли. Гестапівці отруювали дітей і їх, напівживих, теж кидали до ями. Крім рабства і терору, німецькі загарбники створили на Полтавщині мережу концтаборів – у Градизьку, Кременчуці, Лубнах, Полтаві, Хоролі… На території області відомо 72 місця примусового утримання військовополонених і мирного населення.
У Полтаві такий табір знаходився між нинішньою вулицею Баяна і кутком Пушкарівка. На місці, де тепер парк, братська могила розстріляних, пам’ятник Скорботній матері і пам’ятний знак загиблим євреям, знищено 22 тисячі людей. Загалом на території Полтавщини поховано 261860 військовополонених, 88970 мирних жителів, які стали жертвами війни й фашистського терору, серед них – 11 тисяч дітей. Усього земля Полтавщини за час війни прийняла 498 тисяч чоловік.
Представник іудейської громади Полтави Юрій Бяльський зачитав поминальний кадиш за загиблими. Ветеран журналістики, свідок тих подій Віра Чазова нагадала слова поета Миколи Бажана: “Будь проклятий той, хто зважився забути…” Вона наголосила: усіх свідомих людей дуже непокоять ганебні випадки обливання пам’ятника на місці масових розстрілів фарбою і тим більше – зображення фашистської свастики… Актриса полтавського єврейського театру Вікторія Букалова прочитала вірші.
***
…Полтавець Віктор Убийвовк, голова обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів, розповів, що на цьому місці розстріляли і керівника підпільної організації “Нескорена Полтавчанка” Лялю Убийвовк.
– Тут убили моїх дідуся, бабусю, їхню 17-річну доньку –  сестру мого батька. Це пам’ять всього нашого життя, – сказала полтавка Євгенія Бєлікова.
Задля збереження людської гідності, цінностей нашого народу й інших народів збережемо пам’ять – заради нащадків, наголошували учасники мітингу-реквієму.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”