“У  Сулі – масова загибель риби”, “Незабаром отруйна вода досягне Кременчука” – такі повідомлення розбурхали  Інтернет. По телевізору показали, як на берег із Сули тікають раки. Усе це швидко почало обростати чутками і найнеймовірнішими домислами із “перших уст”, у яких коментарі фахівців майже розчинилися. З одного боку, це звичайна реакція населення на нову проблему, з іншого – чутки рясно розростаються там, де бракує достовірної інформації.
На нараді у заступника голови облдержадміністрації Романа Товстого фахівці відповідних служб прокоментували журналістам ситуацію з якістю води у Сулі. А вже наступного тижня у Лубнах відбулося засідання районної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за участю Романа Товстого та керівників профільних департаментів.

Причини: стихія, затори, спека
Різке погіршення якості води в Сулі було зафіксоване, за словами начальника управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Державної продспоживслужби в області Сергія Макєєва, ще 26 червня. Передусім це пов’язано з сильними зливами, які наробили лиха в кількох районах Полтавщини. У результаті негоди міндобрива з полів, гній та інші органічні рештки з селянських садиб було змито у Сулу та її притоки.
– Почалася спека, а висока температура передбачає окислення цих органічних решток. Тому різко упав рівень  кисню у воді. Можемо припустити, що якраз це і стало причиною масової загибелі хижої риби в Сулі. Інформації про те, що сталися підтоплення кладовищ, скотомогильників у нас немає, – запевнив Сергій Макєєв.
Начальник обласного управління водних ресурсів Володимир Фомічов розповів, що забруднення потрапило в Сулу переважно через притоки Сулицю, яка бере початок у Лохвицькому районі, та Многу, що тече до нас із-за меж області. Вода, взята у Сулі вище за течією, біля Заводського й Сенчі, має кращі показники, навіть кисень виявився майже в нормі.
На момент проведення наради була актуальною інформація про спад води на підтоплених ділянках у Лубенському районі на 10 – 15 сантиметрів. Тоді починати очистку шахтних колодязів було ще зарано. Роман Товстий запевнив, що всі дезінфікуючі засоби для цього є, а питна вода тим часом підвозиться населенню водовозами. Цим опікуються голови сільрад.
– У міру отримання сухопутного доступу до заторів на Сулі ми продовжимо їх розбирати. Але є затори, яким уже більше 10 років. Вони потребують більш кардинального підходу, – повідомив заступник начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області Олександр Лисенко.
– Затори на річках – колосальна проблема, яку проявила недавня негода. А ми дискутуємо на екологічних комісіях, на сесії обласної ради, чи потрібно чистити річки. Якщо річкова артерія області буде розчищена, позбудемося і проблем із пожежами на торфовищах, – зазначив заступник голови облдержадміністрації Роман Товстий.
Директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Ігор Піддубний наголосив ще на одному “уроці” стихії: шахтні колодязі поряд із надвірною вбиральнею чи місцем складування гною на сільських подвір’ях – це “міни”, які обов’язково cпрацюють проти людини.
– Чи проводять селищні голови подвірні обходи із такою роз’яснювальною роботою? Інформації немає. У районах, де не було підтоплення, треба вже сьогодні попередити людей, що не санслужба повинна кидати “таблетку” в їхній колодязь – вони самі мають турбуватися про свою безпеку.
А чи правда, що?..
Прямуючи на розширене засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій у Лубнах, зупиняємось подивитися на Сулу. Вода темна. На одному з берегів видно пожовклу траву, яка нещодавно була під водою. За метр-півтора від неї – зелена. На іншому боці річки кумкають жаби. По мосту чимчикує чоловік із велосипедом.
– А-а-а, Сулу фотографуєте? Бачите, яка вода чорна?
Учасникам засідання заступник голови облдержадміністрації Роман Товстий повідомив:
– Кошти на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації є. На відновлення інфраструктури виділено 118 мільйонів гривень. На відшкодування екологічної шкоди, зіпсованого шиферного покриття адмінбудівель, приватних будинків спрямовано кошти з обласного бюджету. Сім мільйонів гривень виділили відразу після нападу стихії. Депутати проголосували також за поповнення матеріального резерву на 9,2 мільйона гривень, які чекають своєї черги. Кошти з обласного бюджету на відновлення екологічної ситуації обов’язково виділятимемо.
Після кількох тематичних доповідей один із сільських голів запитує:
– Люди цікавляться, чи стався викид шкідливих речовин у Сулу на Сумщині?
– Представниця Державної екологічної інспекції в Сумській області заявила по телебаченню, що викиду каналізаційних стоків або будь-якого промислового забруднення в річку вище за течією не було, – інформує начальник департаменту з питань екології та природних ресурсів ОДА Ігор Піддубний. Та не відкидає можливості свідомого замовчування інформації, щоб уникнути чималих нарахувань за завдані збитки.
– Є офіційний лист голови Державної екологічної інспекції Сумщини на запит Мінекології, що ніяких викидів не було. Але за зверненнями громадян, за дослідженнями берегової лінії, спостерігаючи мор риби, маємо обов’язково на це реагувати. Зі стовідсотковою впевненістю заявляю, що на Полтавщині не було ніяких хімічних викидів, скотомогильники не затоплювалися, трупної палички, про яку говорять деякі депутати, нема. Я консультувався з лікарями, навіть такого поняття, як “трупна паличка”, не існує. А от щодо Сумщини звернемося листом до Мінрегіону, вимагатимемо створення комісії для  відповідного дослідження й вивчення ситуації в руслі Сули, – зазначив Роман Товстий.
Завідувач сектора мобілізаційної роботи апарату Лубенської райдержадміністрації Микола Чудак поінформував, що є проблемою дезінфекція колодязів у селах Ждани й Окіп. Працівники ДСНС не можуть стовідсотково викачати воду з колодязів на другий день після знезараження.
– Спілкувався з начальником головного управління ДСНС Полтавщини Володимиром Салогубом, порушили питання щодо машин, помп, які викачують воду і мул. Залучимо до роботи відповідні служби, – додав Роман Товстий. – Завали на річці потрібно потихеньку розбирати, хоч не всі відразу, бо можемо утворити великий затор. А в цьому чи наступному році треба порушувати на сесії обласної ради питання про комплексну чистку Сули.
Людська природа
На засідання комісії у Лубни приїхав голова Чорнухинської райдержадміністрації Олег Ковган. Ділився досвідом ліквідації наслідків стихії. Свій виступ почав із того, що потиснув руку представникові ДСНС.
– Це ті люди, які справді допомогли. Спасибі їм. ДСНСники Лубен, Оржиці, Хорола, Пирятина, Чорнух, Гребінки за першим дзвінком прибули на виклик. Із Лубен пригнали ЗІЛ, встановили помпу для відкачування води і таким чином врятували ставок глибиною 12 метрів і довжиною 3 кілометри. Інакше за півгодини величезна маса води рухнула б на село Луговики. Оце була робота. Якби її не виконали, то трапилася б катастрофа – до першої хати лишалося 400 метрів, – розповів Олег Ковган.
Щодо масштабу лиха очільник РДА зазначив: потрібно більше 20 тисяч листів шиферу для ремонту покрівель шкіл, садочків, лікарень, будинків фізичних осіб. Більше 1,5 тисячі господарств було затоплено. Він звернувся до сільських голів Лубенського району з пропозицією обійти кожне господарство, відвідати кожну хату й скласти разом із утвореною комісією акт, де чітко прописати потреби постраждалих від стихії.
– Спрацюйте оперативно, – наголосив Олег Ковган. І додав про людську природу: – В одному дворі склали акт із потребою 70 шиферин. Після перерахунку виявилося насправді, що їх необхідно 40 штук. А господар виправдовується: “Так дірок же 70”.
“Якось виживем – у сусідів біда ще більша”
– Нині ситуація стабілізувалася, – розпочинає розповідь сільський голова Окіпської сільської ради Лубенського району Ніна Кириченко. Говорить, що було підтоплено 96 присадибних ділянок, затоплено вісім господарств. Один погріб завалився. Пошкоджено дві теплиці. У хуторі Селюки хвилею заввишки 1,2 метра зруйновано паркан.
У селі є централізоване водопостачання. Воду люди п’ють зі свердловин, але обов’язково прокип’ячують. Самотнім бабусям воду носять соціальні працівники. Крім того, у сільській раді потребували дезінфекції 146 підтоплених колодязів. Про купання в Сулиці й мови нема.
– Село у нас знаходиться, немов у тарілці. Окіп – на горбі, а навкруг – вода. В’їзд – лише із центральної дамби. Оце ми так були притоплені. У деяких місцях рівень води сягав 1,5 метра. Ринула вода з Чорнухинського району, і в Ісківцях Лохвицького району зірвало дамбу. Поблизу Окіпа й Козубівки бобри таких дамб набудували, що туди не можна нічим дістатися й прочистити, – продовжує Ніна Кириченко. – Років 20 тому в нас було підтоплення, але не такого масштабу. Цього разу вода трималася 10 днів. Неприємні запахи й досі є. Увечері вікна відкривати не можна.
За словами сільського голови, харчуються окіпці з минулорічних запасів. Є в селі й магазин.
– По городині збитків – на 205 тисяч гривень. І це не кінцева цифра. Матеріальні втрати остаточно ще не підраховані. Щодо тварин і заготовленого сіна мешканці Окіпа не звертаються. Кажуть: “У людей у Чорнухинському районі більша біда. Ми вже якось виживемо”, – додає Ніна Кириченко.
Люди кажуть
– Купатися тут не можна, бо вода брудна, – пояснює маленька Валерія Рохмаль, яка бавиться на міському пляжі на березі Сули неподалік від дому. – Будую замки у пісочку. Минулого літа вже навчилася пірнати, а тепер хотіла навчитися плавати. Та не вийде.
Наглядає за дівчинкою тьотя з донечкою, які приїхали погостювати до родичів. У розмові жінка цікавиться причиною забруднення Сули і чи правда, що руслом пливли туші домашньої худоби.
– Перші дні річка була брудно-чорною, навіть дна не видно було. Зараз хоч на метр від берега стала прозорою. Запах – як із каналізації. Риба на берегах дохла лежала. Ми двічі на день приходимо сюди гуляти. Сьогодні вже п’явок побачили. Мабуть, на покращення пішло, – розповідає Олена Сало.
– Сталася задуха у воді. Поспливала риба, повилазили раки. Якщо пройдете вздовж берега, побачите де-не-де засохлих, – каже рятувально-водолазний фельдшер Лубенської комунально-рятувальної водолазної станції Валерій Довгополий. – Нині рівень води знизився, і небезпеки для Лубенського району немає. Проте купатися поки що заборонено. Ми об’їжджаємо водні об’єкти моторним човном. Проводимо бесіди з тими, хто не зважає на заборону й, перехиливши чарку, лізе у воду. Хоча за руки, звісно, ми їх на берег не витягаємо. Отруйні гриби, як відомо, теж їсти можна, але – раз у житті…
За словами Валерія Довгополого, рівень води вже упав більш ніж на метр.
– У воді бракує кисню. Якихось потужних хімікатів, схоже, нема, бо мальки ж плавають. Їм кисню треба трішки. А велика риба пропадає. Вода масляниста. Якщо по коліна побродити, то потім треба мити ноги із миючими засобами, – пояснює Валерій Довгополий. – Тут масових викидів риби не було. Окунь, щука, лини лежали на березі. Місцеві ходили збирати. Тому ми здійснювали рейди й проводили роз’яснення, щоб риба не потрапила на базар.
Разом із начальником Лубенської дільниці Хорольського міжрайонного управління водного господарства Олександром Нечипоренком їдемо у село Мацківці. Там стихією на Сулі розвернуло понтон. Утворився затор. У воді опинився невеличкий літній майданчик відпочинку й розваг для дітей. Спільними зусиллями місцевих козаків, працівників ДСНС і Хорольського міжрайонного управління водного господарства його розібрали. Вода зійшла. Річкою плавають гуси.
Вирушаємо на ще один об’єкт. Неподалік від села Висачки розлилася притока Сули – Сулиця. Щоб повінь швидше сходила, прокопали додатковий канал. Вода у ньому вирує швидко, аж піниться. Відчувається сморід.

***
Оцінка масштабів трагедії триває. Посадовці обіцяють, що коштів на ліквідацію збитків вистачить. Але жарке літо, витрачене на відновлення господи, без відпочинку й купання у місцевих водоймах, та ще й осінь без урожаю, зі змитим городом мешканцям уражених територій трьох районів Полтавщини навряд чи принесуть радість.

Анна ВАСЕЦЬКА,
Вікторія КОРНЄВА.