Пам’ять цього подвижника віряни молитовно вшановують у день його мученицької загибелі – 17 липня. У 1919 році ієромонаха Ніла, який щиро служив Господу в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі, розстріляли більшовики. У 2011 році ім’я преподобномученика було внесено в Собор Полтавських святих.
На жаль, про життя Ніла Полтавського відомо небагато. Його світське ім’я, місце і рік народження залишаються таємницею. Є лише дані, що в перші роки після Жовтневого перевороту він уже належав до старшої братії Полтавської Хрестовоздвиженської обителі й виконував послух скарбника.
У 1919 році більшовики звинувачували насельників обителі в контрреволюції, власне, в підтримці білогвардійців. Утім знайти докази не вдавалося. Якось у липні до монастиря прибилися чоловіки у формі білих офіцерів і попросили в ієромонаха Ніла допомоги. Їхні політичні погляди ченця не цікавили. Як і вимагає християнський обов’язок, він поставився до прохачів із прихильністю. Насправді ж перед ним стояли переодягнені більшовицькі шпигуни. Розправа була неминучою.
У ніч із 11 на 12 липня червоноармійці взяли монастир в облогу. Обитель була нещадно розграбована й розгромлена. Бузувіри забрали з собою ієромонаха Ніла та ієродиякона Амвросія. Останнього невдовзі відпустили, а для Ніла Полтавського настав час страшних випробувань – допити, жорстокі побиття, знущання й приниження… Кати прив’язували мученика до коня й тягнули по землі, а на коня садили черницю й змушували поганяти… Страждаючи й гамуючи біль, ієромонах  лише голосно молився.
17 липня отця Ніла та ще двох невідомих ув’язнених відвели в ліс поблизу Розсошенців і там розстріляли. Поховали жертв в одній могилі. Коли невдовзі більшовикам довелося відступити з Полтави, тіло преподобномученика було перенесене багатолюдним хресним ходом до Хрестовоздвиженської обителі й перепоховане на монастирському кладовищі.

Підготувала
Тетяна ПЕТРЕНКО.