ІЗ Чорнухинського району, який ще й донині не може оговтатися від наслідків стихійного лиха, що сталося у ніч із 21 на 22 червня цього року, група журналістів полтавських ЗМІ поверталася під глибоким враженням від побаченого. Так, стихія – страшна руйнівна сила…
Хоча від часу того великого для найбільш постраждалих сіл Вороньки та Пізники потопу й минуло 9 днів, однак відчуття біди в цих населених пунктах, мабуть, залишатиметься ще довго. Воно витає в повітрі стійким запахом каналізації, спостерігається у підтоплених водою або замулених грязевими потоками садах, на сіножатях і городах селян, полатаних, а подекуди ще й дірявих, мов решето, дахах будівель, у розбитих вікнах, обвалених стінах житлових приміщень, затоплених водою чи завалених погребах і колодязях… А ще – у відсутності продуктів харчування і питної води, дефіциті кормів для домашньої худоби та птиці й, звісно ж, у пам’яті людей, які пережили цю біду:

“Вода була по вікна”, – розповідає Тетяна Товстоп’ят.

– Скільки й на світі живу, такої стихії ще не бачила, – розповідає Ольга Кривенко з Пізників. – Приблизно з 6-ї години вечора й до 4-ї ранку гриміло й блискало, йшов град – розміром із куряче, а іноді й із гусяче яйце, – та сильний дощ. На городі та в погребі й зараз не спадає вода, дуже побило дах будинку. На городі практично все пропало. Пробувала копати картоплю, а вона вся гнила…
– Ми цілу ніч просиділи на горищі. Води в хаті по пояс було, зараз обвалюються стіни. Втопилося понад три десятки курчат. Не знаю, де брати корми для кролів і корови, як взагалі виживати, не знаю. Адже роботи в селі немає. Уся надія була на підсобне господарство, – бідкається Тетяна Товстоп’ят.
Приблизно в такому ж стані й садиба в сусіда Петра Кривчуна – вода з фекаліями йшла поверх колодязя, позносило заготовлені на зиму дрова, дошки, повибивало майже всі вікна в будинку. У деяких сусідів потопилися свині, телята, птиця…
– Ніколи не забуду, як у три години ночі, коли холоднюча вода в будинку вже була по пояс, ми з чоловіком хватали дітей і документи й тікали з власної оселі. Течія була такою сильною, що валила з ніг, ми проти неї були безсилі. Тільки молилися й просили в Бога порятунку, – згадує Лідія Шеремет…
Хоча нині нібито чимало й робиться різними структурами та владою для підтримки мешканців постраждалих сіл, та, поспілкувавшись із людьми, відчуваєш їхню беззахисність, адже чимало з них поки що залишаються сам на сам із бідою, заподіяною стихією.
– Такої трагедії, яка сталася у нас цього року, ніхто зі старожилів не пам’ятає. Адже в людей пропало все, що росло на городі, побитий шифер на дахах будинків та інших споруд, затоплено колодязі й погреби, люди у відчаї. У селі Пізники постраждало близько 200 дворів, у Вороньках (загалом понад 500 дворів) залишилися малоушкодженими лише 60 дворів, – розповідає Вороньківський сільський голова Анатолій Басенко. – Боремося з наслідками стихії гуртом, у селах працюють ремонтні бригади, але моральний стан людей дуже пригнічений. Ми просили на ліквідацію наслідків стихії близько 3 мільйонів гривень, виділено практично всім сільрадам по 76 відсотків від потреби. Зокрема на нашу сільраду направлено 1,877 мільйона гривень. Будемо рішенням сесії розподіляти ці гроші серед власників постраждалих домоволодінь. Надає допомогу й Баришівська зернова компанія, керівництво якої домовилося про завезення шиферу, частина шиферу видається як розрахунок за оренду земельних паїв, а потім ми компенсуємо ці кошти. Допоможемо всім, нікого не оминемо.
* * *
Для ліквідації наслідків стихійного лиха в Чорнухах працює спеціальний штаб, у роботі якого минулого четверга взяв участь голова облдержадміністрації Валерій Головко. Він подякував за підтримку сусіднім областям, які направляють у зону біди шифер і щебінь, та наголосив, що загалом Полтавщина виділила для допомоги мешканцям постраждалих населених пунктів майже 17 мільйонів гривень. Тож завдання місцевої влади – не залишити без фінансової підтримки жодного ушкодженого стихією двору. Йшлося й про необхідність забезпечення людей питною водою, яку нині завозять у зону біди, надання дозволу на забезпечення селян піском із несанкціонованого кар’єру, а ще – розглядалося питання забезпечення селян соломою та кормами для худоби з сусідніх районів.

Ремонтні роботи на мосту поблизу Лохвиці.

У постраждалому регіоні ще й нині продовжується відкачування води з колодязів та погребів. Таку роботу виконує 9 одиниць спецтехніки. Наприклад, тільки за добу (30 червня) відкачали близько 6,5 тисячі кубометрів води. Як запевнили фахівці служби ДСНС області, вони допоможуть усім постраждалим від стихії мешканцям у ліквідації наслідків негоди в їхніх обійстях.
На необхідності роз’яснення селянам шкідливості вживання води з колодязів у підтоплених населених пунктах та купання у місцевих водоймах протягом наступних 2 тижнів наголосив начальник управління з дотримання санітарного законодавства області Сергій Макєєв. Адже існує ризик виникнення та розповсюдження у регіоні інфекційних захворювань, і вже зараз спостерігається масова загибель риби в річках.
– Загалом від стихії постраждало три райони: Лубенський, Лохвицький і Чорнухинський. Багато чого вже зроблено для ліквідації наслідків цієї біди. Головне зараз – не допустити екологічного лиха на території цих районів. Саме з цією метою тут працюють спеціалісти санітарно-епідеміологічної служби, ветмедицини, водного господарства, – зазначив заступник голови ОДА Роман Товстий.
Постраждали від стихії і місцевий цегельний завод та близько 1000 гектарів сільськогосподарських посівів. Адже подекуди нині складно визначити, які саме культури були посіяні на полі. Скажімо, там, де зараз мав би квітувати соняшник, стоять, мов деркачі, лише обдерті безлисті й безсуцвітні його стовбури. Оскільки, окрім цегельного заводу, підприємств у навколишніх селах немає, Валерій Головко, щоб зберегти робочі місця, пообіцяв допомогти цьому заводу в забезпеченні шифером, якого потрібно близько 6 тисяч листів. Водночас департамент агропромислового розвитку ОДА має звернутися до Міністерства агрополітики та продовольства за підтримкою постраждалих від негоди сільгосппідприємств.
Пообіцяли допомогти у вирішенні проблем регіону й народні депутати України Олег Ляшко та Павло Кишкар, які відвідали потерпілі від стихії території.
– Ситуація в районі контрольована, робиться все можливе для ліквідації наслідків стихії, – запевнив голова Чорнухинської РДА Олег Ковган. – Зараз у район надходять шифер, щебінь, цемент і все, що необхідно.
* * *
Значна увага на засіданні штабу з ліквідації стихійного лиха приділялася ремонту автомобільних доріг у Чорнухинському районі. Зокрема Валерій Головко наголосив на необхідності термінового складання актів про дефекти та пояснювальних записок про завдані стихійним лихом збитки по кожному селу, з тим, щоб на наступній сесії обласної ради в рамках Програми відновлення й ремонту автодоріг виділити більше коштів саме на ці потреби чорнухинців. Керівник області також пообіцяв звернутися до центральних органів влади з тим, щоб із Державного бюджету були виділені додаткові кошти на ремонт доріг у зоні лиха.
І ще про дороги. Варто зазначити, що останнім часом стану автомагістралей приділяється особлива увага як на регіональному, так і на всеукраїнському рівнях. І вже маємо певні результати. А перед початком засідання штабу з ліквідації стихійного лиха в Чорнухинському районі Валерій Головко ознайомився з ходом ремонтних робіт на мосту через річку Сула, що в селі Млини поблизу Лохвиці, де відновили зруйновані балки.
Як зазначив голова Лохвицької РДА Володимир Рязанов, одна з балок мосту 18 квітня обвалилася через рух великовагового транспорту: “Вантажівки, на щастя, не провалилися, люди не постраждали. На сьогодні мости такого руху транспорту і такої ваги, 40–60, а іноді навіть до ста тонн, просто не витримують. Більше того, не витримує й існуюче дорожнє полотно. Ми намагаємося відремонтувати дороги, але перевантажені зерновози та важкий транспорт нафтогазового комплексу руйнують автомагістралі”.
Ремонтні роботи виконувалися за рахунок співфінансування: з обласного бюджету на ремонт було виділено 650 тисяч гривень, решта – кошти Державного бюджету, які виділили за рахунок Служби автомобільних доріг  як субвенцію.
– Зрозуміло, що міст потребує капітального ремонту, – коментує заступник начальника Служби автомобільних доріг у Полтавській області Анатолій Мягкохліб. – Загальна вартість робіт – біля 60 мільйонів гривень. Нині таких коштів ми не маємо, тому відновлюємо споруду до тих параметрів, що були раніше. На жаль, після цих робіт не можна відновити рух в обидва напрямки, бо замінили лише дві балки, а заміни потребують усі, адже міст аварійний з 2004 року.
До слова, у Лохвицькому районі таких аварійних мостів кілька. За словами Володимира Рязанова, поганий стан переправи через річку Артополот у селі Токарі, у Лохвиці, у селі Сенча. У Полтавській області, за даними Служби автомобільних доріг, із 571 мосту аварійними вважаються 9. Знаходяться вони на основних в’їздах в область. І хоча на мостах установлено попереджувальні знаки щодо обмеження руху й тоннажності, водії цих вимог не дотримуються. Печальний тому приклад – випадок у Млинах. Що стосується мосту в Млинах, то він для Лохвиці стратегічний. І, як слушно зауважив голова ОДА Валерій Головко, альтернативи йому немає. Тож очільник області ставить за мету капітально відремонтувати міст. Для цього він спілкувався з міністром оборони Степаном Полтораком, щоб військові допомогли встановити через Сулу понтонний міст, який слугуватиме тимчасовою переправою на період капітального ремонту існуючого мосту.
– Закладатимемо кошти в місцевих бюджетах і проситимемо уряд про допомогу з Державного бюджету, щоб провести капітальну реконструкцію цього мосту. Йому, до речі, нинішнього року виповнюється 55 років. Згідно з технологією, балки потрібно було замінити ще 10 років тому, – зазначив Валерій Головко. – Нинішній поточний ремонт розвантажить міст у центрі Лохвиці, це превентивний захід. У планах – заміна балок і повний ремонт.
Щодо решти аварійних мостів, відремонтувати їх коштами лише обласного бюджету неможливо. Тож керівник ОДА пропонує розробити комплексну програму та об’єднати фінансові можливості області, районів, сільських рад, щоб загальними зусиллями провести реконструкцію аварійних мостів, відремонтувати основні транспортні артерії.
– Це і буде приклад міжмуніципальної, міжрайонної співпраці, спільної роботи, – вважає Валерій Головко.
Невдовзі також розпочнуться роботи з поточного, середнього й капітального ремонтів на ділянці від 48-го по 75-й кілометр автодороги Полтава–Олександрія. Безпосередньо розпочнуться вони з капремонту мосту через річку Кобелячок, додає Анатолій Мягкохліб. Нині на цьому мосту обмежено рух автотранспорту, оскільки він перебуває в аварійному стані. Також буде відремонтовано й міст через річку Оленівка. Для ремонтних робіт на зазначеній автодорозі загалом виділено кошти в сумі близько 300 мільйонів гривень, у тому числі 30 мільйонів – з обласного бюджету. На ремонт решти доріг область виділила ще 55 мільйонів гривень. На збільшення фінансування поточного і капітального ремонту доріг планується також спрямувати ще приблизно 100 мільйонів гривень від перевиконання бюджету області.

Людмила ДАЦЕНКО
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”