Продовжуються традиції колективу редакції газети “Зоря Полтавщини” щодо поглибленого пізнання рідного краю, історичних і духовних пам’яток області, знайомства з виробничою діяльністю промислових підприємств та агроформувань. Напередодні свого професійного свята – Дня журналіста – зоряни побували в одному з кращих сільгосппідприємств області – ДП “ДГ імені Декабристів” Миргородського району. Змістовну й цікаву екскурсію виробничими підрозділами провели директор господарства, заслужений працівник сільського господарства України, кандидат сільскогосподарських наук, депутат обласної ради Володимир Цибенко та заступник директора – головний економіст Ольга Судовцова. А подивитися тут було на що…
Слід зауважити, що це агроформування має свої особливості, адже ДП “ДГ імені Декабристів” є державним підприємством, тож земля й майно належать державі. Успішна, з високими прибутками та належною оплатою праці з відповідним рівнем соціального захисту людей робота цього сільгосппідприємства вкотре доводить, що не форма власності й господарювання, а високі моральні якості, професіоналізм керівництва і вміння організувати колектив на виконання поставлених завдань є основою потужного поступу й конкурентоспроможності господарства на агроринку області й України. На підтвердження – кілька прикладів: торік урожайність кукурудзи на круг склала 102 центнери, від 50 до 60 центнерів з гектара дала пшениця, добре вродили й інші культури. Високими тут є і показники роботи тваринницької галузі: надої на фуражну корову сягають 7 тисяч кілограмів, а прирости молодняку перевищують кілограм на добу.
– Господарство у нас багатогалузеве: має статус племзаводу із розведення миргородської породи свиней (утримується 3 тисячі голів. – Авт.), племрепродуктор із розведення айширської породи великої рогатої худоби (1,3 тисячі голів, у тому числі 550 корів). Також утримуємо 450 голів овець тонкорунної асканійської породи, є кури, перепели, коні, бджоли, – розповідає Володимир Цибенко. – Агроформування обробляє майже 3,14 тисячі гектарів землі й має статус насіннєвого господарства. Ми вирощуємо як для власних потреб, так і для реалізації посівний матеріал зернових (пшеницю, ячмінь, горох, овес) і кормових культур (люцерну, стоколос, кормовий буряк). Для власних потреб займаємося й городництвом, сіємо круп’яні культури. Скажімо, торік уже на пожнивному полі посіяли близько 500 гектарів гречки, яка ще є і добрим фітосанітаром, що бореться з падалицею, і зібрали хороший урожай. А ще маємо кілька гектарів саду. Тільки в цьому році, рекультивувавши чагарник, посадили 1800 саджанців карликових яблунь на шпалерах із крапельним зрошенням. Звісно, сіємо й так звані комерційні культури – кукурудзу, соняшник, сою.
Ставлення до землі в дослідному господарстві по-особливому дбайливе. Тут постійно експериментують із технологіями обробітку грунту, застосовують поверхневий і нульовий цикли, висівають сидеральні культури. Значні площі у структурі посівів відводять під кормову групу. А ще – щорічно вивозять на поля 20 – 25 тисяч тонн органічних добрив, що в перерахунку на гектар складає від 45 до 60 тонн органіки. Максимально залишають на ланах і пожнивні рештки. Комплексний підхід до використання землі сприяє поліпшенню якості грунтів, підвищенню вмісту гумусу, а тому і до набуття статусу господарства з органічним землеробством – рукою подати. Власне кажучи, воно тут і є органічним. І все ж, за словами Володимира Цибенка, займатися екологічним виробництвом сільгосппродукції у нашій державі не вигідно. Та й чи по кишені значно дорожчі органічні продукти нашим громадянам?
Попри всі негаразди, господарство стабільно працює і розвивається та створює для селян у середньому 210 робочих місць, з яких більше половини – у тваринництві. Оскільки ДП “ДГ імені Декабристів” підпорядковане Інституту свинарства імені О.В.Квасницького НААН України, воно є базовим для проведення всіляких досліджень і водночас – навчальним центром для набуття практичних знань студентами вузів. Тут постійно займаються сортооновленням, впроваджують новітні технології в рослинництві й тваринництві. Скажімо, у 2014 році вперше в Україні впровадили автомат для групового вирощування телят “молочна мама”. В агроформуванні проводиться реконструкція тваринницьких ферм, постійно ведеться селекція в рослинництві, тваринництві. Однак, як зазначив директор господарства Володимир Цибенко, утримувати худобу нині не вигідно, бо якщо, наприклад, кілограм кукурудзи коштує понад 4 гривні, то кілограм живої ваги свинини – 2,4 гривні. А якщо до кукурудзи додати білковий наповнювач – сою, соняшниковий шрот, макро- та мікроелементи, зробити з усього цього комбікорм, то він буде коштувати всі 6 гривень за кілограм. А ще – вартість електроенергії, зарплата працівників ферми… Тож і виходить, що тваринництво працює “в нуль”, а іноді – й зі збитками. Але тут усвідомлюють, що ферма – це перш за все робочі місця для людей, а значить – і їхня зарплата та добробут сімей.
Мають у господарстві й власний будівельний цех та будівельну бригаду, яка виконує ремонт і підготовку тваринницьких приміщень до зимово-стійлового утримання худоби, інші господарські роботи. В агроформуванні постійно оновлюється машинно-тракторний парк, який складається з високопродуктивної техніки іноземного виробництва. Його потужностей достатньо, щоб обробити ще понад 5 тисяч гектарів земель. Тож у разі потреби дослідне господарство надає допомогу технікою сусідам. Середньомісячна зарплата становить 3,37 тисячі гривень, її виплачують стабільно два рази в місяць і без затримок.
* * *
Побували зоряни й на перепелиній фермі, а також ознайомилися з виробничими технологіями утримання молодняку великої рогатої худоби. Учасників творчого відрядження не могли не здивувати вибілена, ажурна огорожа та білосніжні стіни МТФ, заасфальтовані дороги й чистота на фермах. А ще – численні клумби з квітами, палісадники з фруктовими деревами, які створюють на фермах особливу атмосферу затишку й краси. Не менш цікавою для журналістів була й інформація керівника ДП ДГ про так званий “холодний” метод вирощування телят, при застосуванні якого щойно народжене теля протягом першого місяця життя, незалежно від пори року, перебуває на відкритому повітрі в індивідуальній “хатці”.
– Ті телята, які витримали випробування морозом і холодом, у подальшому добре розвиваються і набирають вагу, – каже Володимир Цибенко. – Щоправда, під час 25-градусних морозів переживань за них багато. Та коли приїздиш і бачиш, що вони, як ті ведмедики, обростають шерстю й досить активні, радієш за них.
“ДП “ДГ імені Декабристів”. Найбільш інноваційний телятник у Європі за технологіями URBAN у 2014 році” – такий напис ми побачили на новітньому обладнанні “молочної мами”. Функції “кормомами” полягають у тому, що вона в автоматичному режимі готує замінник молока, підігріває його до 38 градусів і дозовано напуває телят із соски, автоматично визначаючи, яке з них ще голодне. Інформацію про це пристрій зчитує з комп’ютерного чіпа, вмонтованого в нашийник теляти. Тобто годівля молодняку відбувається без впливу людського фактора, й протягом доби телята мають вільний доступ до кормів і води. За словами керівника господарства, встановлення цього обладнання сприяло значному підвищенню добових приростів – до 1,2 кілограма, а відтак і закладанню більш високої продуктивності майбутніх корів. До речі, в ДП ДГ планують розширення молочного стада, тож і вкладають кошти в запровадження новітніх технологій утримання молодняку ВРХ та корів.
* * *
Господарство бере активну участь у вирішенні соціальних питань селища Декабристи й села Великий Байрак, на території яких є практично вся необхідна інфраструктура: Будинок культури, ФАП, школа, дитсадок, поштове відділення. Щорічно, з наростанням, агроформування вкладає значні кошти у розвиток соціальної сфери села. Якщо, наприклад, у 2013 році ця сума складала 1,6 мільйона гривень, то в минулому – понад 2,3 мільйона. Скажімо, у ФАПі нещодавно виконано євроремонт приміщень. На належному рівні підтримується школа, учні забезпечуються продуктами харчування. До речі, нещодавно в агроформуванні налагодили випічку так званого “соціального” хліба, буханець якого коштує 5 гривень. Зважаючи на високу якість і доступну ціну, хліб із задоволенням купують селяни. Долучається господарство й до ремонту сільських доріг.
– Як керівник, я вважаю: хто працює на землі, той і має турбуватися про підтримку об’єктів соціальної інфраструктури на селі. Адже все це потрібне в першу чергу для людей, які тут живуть і працюють, – каже Володимир Григорович.
* * *
Насамкінець – про керівника. Директором Володимир Цибенко працює 9-й рік. Любов до зоотехнії, до тварин, а зрештою і до хліборобської праці Володимиру Григоровичу привили батьки, які працювали в цьому ж сільгосптоваристві зоотехніками, а згодом мама – заслужений працівник сільського господарства України Катерина Іванівна Цибенко – тривалий час успішно очолювала ДП “ДГ імені Декабристів” і вивела це господарство на високий рівень агровиробництва.
Свої перші гроші Володимир заробляв у колгоспі під час літніх шкільних канікул; спочатку пас свиней, телят, корів, працював фуражиром… На професійну аграрну ниву він прийшов не відразу. По закінченні школи спочатку вступав до медичного вузу. Але – не вступив. Тож повернувся до рідного села, де працював слюсарем в автопарку. Далі була служба в армії, а вже потім – навчання у технікумі керівних кадрів, після якого закінчив аграрний вуз. У господарстві він пройшов практично всі виробничі ступені, працював водієм, комбайнером, інженером з механізації тваринницьких ферм, зоотехніком-селекціонером… Це була хороша школа життя, згадує Володимир Григорович. І в усьому, на всіх етапах виробничої діяльності він намагався віднайти щось хороше, цікаве й корисне для себе і для подальшого розвитку дослідного господарства. Такими життєвими правилами він послуговується і нині, адже працює для людей, для поліпшення умов роботи трудового колективу і для поліпшення рівня життя територіальних громад, де обробляє землі ДП “ДГ імені Декабристів”.
* * *
Зоряни сердечно дякують Володимиру Цибенку, очолюваному ним колективу за щирий, теплий прийом. Висловлюємо також подяку усім, хто надіслав нам привітання із професійним святом – Днем журналіста.
Людмила ДАЦЕНКО
Микола БЕЗНОС (фото)
“Зоря Полтавщини”