“Шановна редакціє “Зорі Полтавщини”! Перехворівши кілька днів, виявив, що лікарняного листа мені у медичному закладі видати не можуть – немає бланків. Коли ті бланки з’являться – також невідомо. Отримав на руки звичайну довідку, а вона, як з’ясувалося, оплаті за місцем роботи не підлягає. Поясніть, будь ласка, що це за таке реформування?”
Петро Обіход.
м. Полтава.

За лічені дні редакція отримала кілька звернень із цього приводу. Збираємо коментарі та враження.
Слово – посадовцю
На запитання, у чому проблема і які її причини та наслідки, відповів по телефону заступник директора департаменту охорони здоров’я ОДА Юрій Курилко:
– Бланків лікарняних листів справді немає. Але усім пацієнтам, кому медичні заклади видали довідки про тимчасову втрату непрацездатності, лікарняні листи буде видано взамін цих довідок одразу, тільки-но надійдуть бланки.
За словами Юрія Курилка, річна потреба області – приблизно 400 тисяч бланків. Востаннє вони надходили наприкінці минулого року, ще кілька тисяч мали в залишку. В тих районах, де було більше хворих на грип чи інші захворювання, там, відповідно, залишків було менше. На початку дефіциту їх просто перерозподіляли. Наразі бланки скінчилися.
– Причина полягає в тому, що лікарняний лист є документом суворої звітності, тому бланки друкуються й розподіляються по регіонах централізовано. І від чиновників на місцях тут нічого не залежить. Якби ми могли впливати на ситуацію, проблема вже була б розв’язана. В області ситуація загострилася кілька тижнів тому, департамент охорони здоров’я направив відповідні запити і пропозиції до профільного міністерства, – пояснив посадовець.
Проблема виникла не вчора
На різних інтернет-ресурсах впродовж кількох останніх тижнів стосовно дефіциту бланків з’являлися коментарі посадовців з різних областей України, у тім числі й із Полтави, Кременчука, але суть пояснень одна: з березня цього року Міністерство охорони здоров’я не забезпечує регіони необхідною кількістю лікарняних листів. Ситуація повторюється вже не перший рік, але настільки, як зараз, вона ще не загострювалася. У тих питаннях, де місцеві бюджети могли “підставити плече” центральній владі, вони це робили: фінансували найневідкладніші проблеми галузі, скажімо, закупівлю вакцин. Але цього разу місцева влада безсила. Адже бланки лікарняних друкуються централізовано, у тій же друкарні, що й гроші, й виключно на замовлення МОЗ.
Думки з приводу
Ще один пацієнт, якому в одній із міських амбулаторій пообіцяли обміняти довідку на лікарняний не раніше, як через місяць, переконаний, що бланки лікарняних – це лише верхівка айсберга:
– Суть не в тому, коли відбудеться тендерна процедура, надрукуються бланки. Суть у тому, що людям на 2–3 місяці, або й на всі півроку, відстрочується оплата тимчасової непрацездатності. Тобто на цей термін громадянин за власні кошти… кредитує Держбюджет! А спробуйте у Нацбанку взяти кредит? Це, як мінімум, під 18 відсотків. То чому б через місяць пацієнту повернути не тисячу гривень лікарняних, а 1180? А ще було б непогано й інфляцію врахувати. Адже держава безсовісно обікрала спочатку пенсіонерів, оподаткувавши їхній, зароблений за довгі роки, дохід. Тепер черга тих, хто тимчасово втратив працездатність. У людини всі збереження пішли на ліки, а виплату треба чекати невідомо скільки. При цьому зверніть увагу: щоб призначити Генерального Прокурора, офіційну газету віддрукували і роздали у сесійній залі всього за три години. А на бланки лікарняних грошей немає…
Інший цікавий нюанс із цього ж приводу:
– Моя довідка, та, що видана замість лікарняного, – лише на 5 днів, які завжди оплачував не відповідний Фонд, а підприємство-роботодавець. Але ж органи соціального страхування уже тиснуть на всіх бухгалтерів – не здумайте оплачувати довідки, це порушення! Бо законодавством передбачено, що підставою для оплати тимчасової непрацездатності є лише один документ – лист непрацездатності. Але ж якщо так, то апріорі бланки мають бути завжди. Факт того, що я ці дні прохворів, а не прогуляв, підтверджують кілька печаток та штампів на ньому. І якби я цей документ зіпсував, укинувши разом зі штаньми у пральну машину, держава була б тут ні до чого – мені не заплатять, бо сам винен. А якщо не впоралося вчасно міністерство, державний орган, то, скажіть, до чого тут я?

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”