У сільськогосподарському кооперативі “Дружба” Котелевського району (голова правління – Іван Гнилосир) нині гаряча пора. Агроформування загалом обробляє 3,7 тисячі гектарів земель, з них понад 3 тисячі треба засіяти яриною. Додає щоденних виробничих турбот і тваринництво. Необхідно підготувати літні табори для великої рогатої худоби, а в приміщеннях тваринницьких ферм подекуди провести реконструкцію чи відремонтувати, підготовити до зимово-стійлового утримання.

На ланах агроформування у погожу днину працює до 10 комплексних агрегатів. Одні завершують прикореневе підживлення озимини, другі – виконують передпосівну культивацію, треті – сіють, коткують щойно засіяні площі. На полі, де завершували сівбу соняшнику, ми зустріли заступника голови правління СК “Дружба” Петра Чепурного і головного агронома Михайла Гнилосира. Зав’язалася розмова про сівозміни, якість підготовки грунту, внесення добрив…
– Ми перепробували всі агротехнології, мінімальний, нульовий, поверхневий обробіток грунтів, але зупинилися на традиційній оранці, – каже Михайло Гнилосир.
– Землю ж обманути не можна. Якщо не дбатимеш про неї, вона просто не родитиме. А не буде врожаю, тоді який сенс хліборобської праці? – долучається до розмови Петро Чепурний.
Слід зазначити, що в СК “Дружба” дбайливе ставлення до землі-годувальниці. Окрім мінеральних добрив, восени під основний обробіток грунту внесли 6 тисяч тонн органіки. Слідкують тут і за дотриманням сівозмін, адже в структурі посівів є близько 20 сільськогосподарських культур. Значну увагу приділяють зерновій групі. Майже на 600 гектарах торік посіяли озимі культури, 10 відсотків площ яких вийшли із зими в незадовільному стані, тож їх доведеться пересівати. А значить – збільшаться обсяги робіт із сівби ярих культур. Понад 1000 гектарів у сільгоспкооперативі традиційно відводять під зернову кукурудзу, яка минулого року дала в середньому близько 100 центнерів з гектара, а на окремих полях було й до 120 центнерів.
– Кукурудза – це основна культура у сівозміні. Вона забезпечує кормами тваринництво, бо це й силос, і комбікорм, і товарна продукція, за яку надходять кошти від реалізації зерна, – констатує Михайло Гнилосир. – Треба сказати, що це економічно вигідна культура.  Минулорічне збіжжя ми вже все продали, в середньому по 3800 гривень за тонну. А от соняшник поки що залишаємо в резерві, бо для проведення ранніх жнив потрібні чималі кошти.
У господарстві розвивають тваринництво. Тут утримується 850 голів великої рогатої худоби та 750 свиней. Приблизно 15 відсотків площ займають кормова група, багаторічні трави та кукурудза на силос і зелений корм. До речі, щодоби в господарстві надоюють понад 7,6 тонни молока. Приміщення МТФ обладнані молокопроводами, є й танк-охолоджувач. Молоко видоюється безконтактним методом.
– Реалізація молока – питання досить складне. Загалом тваринництво – галузь не прибуткова, але ж на селі потрібні робочі місця, тому й утримуємо худобу. До того ж поросят, наприклад, ми видаємо в розрахунок за оренду земельних паїв, – каже Петро Чепурний.
Сіють в СК “Дружба” і круп’яні культури. Скажімо, якщо торік під гречку відводили 50 гектарів, то нині планують, у тому числі й за рахунок пересіву озимих, довести її площі до 120 гектарів, на 200 гектарах сіятимуть просо. Для власних потреб саджають і 2 гектари картоплі та гектар городини.
Сівбу ранніх зернобобових культур, гороху та ярої віки тут закінчили ще на початку квітня, нині ж завершують сіяти соняшник. Торік ця культура дала добрий урожай – на круг зібрали майже по 30 центнерів з гектара, тож і в цьому році на неї покладають великі надії.
Слід зазначити, що в сільськогосподарському кооперативі працює чимало трудових династій. Одна з них – родина Олександра Марченка: господар сім’ї трудиться механізатором, син Олександр нині працює на посівній, а син Дмитро – газоелектрозварником. Загалом СК “Дружба” надає роботу 200 котелевцям. Троє працівників, які брали участь в АТО, вже повернулися на свої робочі місця, ще двоє захищають незалежність України на її східних рубежах. Агроформування опікується родинами учасників АТО, значні кошти виділяє для вирішення соціальних питань котелевської громади. Торік, наприклад, ця сума склала близько 400 тисяч гривень. Кошти використали на ремонт та впровадження енергоощадних технологій у школі-гімназії №1 імені Сидора Артемовича Ковпака, районному Будинку культури, на підтримку дошкільних закладів, розвиток спорту в регіоні.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”