Голова облдержадміністрації Валерій Головко на нараді за участю керівників потужних агропідприємств, виробників харчових продуктів, посадовців, які мають стосунок до забезпечення харчування в освітніх, медичних та соціальних закладах, запропонував змінити пріоритети: виписати умови тендерної процедури таким чином, щоб на першому місці стояли якість та збалансованість харчування і лише потім – ціна.
Все, що треба, виробляється “вдома”
За словами директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергія Фролова, усі продукти харчування, необхідні вищевказаним закладам області, виробляються на Полтавщині. Тимчасово виконуюча обов’язки директора департаменту освіти і науки ОДА Галина Власюк поінформувала, у яких виробників закуповуються основні види продуктів, хто з них допомагає втілювати благодійну програму безкоштовного постачання молока учням початкових класів. Стосовно самої процедури проведення закупівель визнала, що контролювати якість важко, коли на тендер подаються винятково папери, сертифікати і запевнення, що все буде як слід. Останній приклад – у полтавські школи і садочки
з-за меж області постачалося неякісне вершкове масло. Зараз розслідування такої “діяльності” ведуть фахівці регіонального відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ). Директор департаменту соціального захисту населення ОДА Людмила Корнієнко зазначила, що Полтавщина – єдина з областей, яка зберегла підсобні господарства при кожному будинку-інтернаті. Це гарантує і якість, і відхід від тендерної процедури. А те, що закуповується, – на 70 відсотків купується напряму у виробника, причому у 80 відсотках випадків – у місцевого виробника.
На сто українців – одна корова
На цей факт звернула увагу журналістів голова спостережної ради агрофірми “Маяк” Тетяна Корост: “На сто українців утримується одна корова. А в магазинах повно молочної продукції. То що люди їдять?” На її думку, по-перше, стосовно харчування дітей тендерна процедура взагалі недоречна, бо вона регулює передусім ціну, про якість не йдеться. По-друге, на сполох повинні бити медики, адже ніхто наразі не пропонує дітям збалансованого харчування, дотримання фізіологічних норм: скільки дитячий організм потребує молока, м’яса – яловичини, курятини, свинини, а не якихось там “окорочків”.
– У нашому Котелевському районі з цим також є проблеми – тендер виграв підприємець, який везе м’ясо із Глобиного, хліб – із Харкова, якісного молока діти не бачать. І це – не лише у нас. Причому батьківська плата за харчування надходить на спецфонд, і кошти автоматично стають бюджетними, на них розповсюджується тендерна процедура. Я не хочу брати участь у тендерах із підприємцями, які пропонують дешевий непотріб. Але “виховувати” сьогодні слід не лише суб’єктів підприємницької діяльності, а й батьків, громадськість, щоб вони не думали, що виробники якісних продуктів нав’язують свій товар. Щоб люди самі захотіли купувати саме таку їжу дітям, бо вона збереже їхнє здоров’я. Цей досвід я вивчала зокрема в Латвії. Політика Євросоюзу – кожна держава перш за все повинна нагодувати власний народ у межах фізіологічної норми, а вже потім, якщо ця квота буде виконана, мова піде про якийсь зовнішній ринок.
“Головна українська проблема – багато брешемо”
Так визначив найбільшу національну біду голова ради директорів ПП “Білоцерківська агропромислова група” Віктор Кордубан: “Головна наша цінність – діти. Ми знаємо про низьку якість дитячого харчування, пряму загрозу їхньому здоров’ю, але замовчуємо це. Найбільша проблема України в тому, що ми багато брешемо”. Керівник запевнив, що якість молочної продукції свого підприємства гарантує 24 години на добу перед будь-якою делегацією чи комісією. Підприємство постачає товар у 2,5 тисячі торговельних точок по всій області. Але цьогоріч, наприклад, у Гадяцькому районі один із закладів повідомив, що переходить на дешевший сир, мовляв: ваше – дорого. Результати аналізу того дешевого продукту: 30 відсотків пальмової олії, крохмаль, відгін. І нічого живого. При цьому контролюючі органи позбавлені права проводити перевірку. І таке зло робиться не лише у школах чи садочках – у всій торговельній мережі. За словами Віктора Кордубана, те, що не плавиться на сонці, що здатне місяць лежати на вітрині, не може бути якісним і безпечним:
– Виробляєш спред – не називай його маслом, чесно пиши правду на етикетці. Якщо я виробляю товар, я за нього й відповідаю. Якщо ж це ФОП, він завозить продукти, але відповідальності не несе, бо з паперами у нього порядок, а сам він є лише посередником: “Мені таке дали, я ж його не робив”.
Виконавчий директор ТОВ “Лубенський молочний завод” ТМ “Гармонія” Оксана Стасенко навела приклад: виробник із Богодухова Харківської області розгорнув продаж молочної продукції за цінами, на порядок нижчими від місцевих, у центрі Лубен. І одразу вишикувалися черги лубенчан. Але ж пачка солодковершкового масла, на якій написано “згідно ДСТУ”, не може коштувати 12 гривень, бо це не відшкодовує навіть вартості сировини для його виготовлення! Мешканці Лубен здали продукцію на дослідження якості. Аналіз показав вміст у  “маслі” 30 відсотків рослинного жиру, в “молоці” відповідно – 7 відсотків. Звичайно, не всі люди можуть купувати дорогі продукти, але вони повинні мати право вибору і правдивої інформації. Якщо дорого – це має бути якісно. Якщо дешево – це має називатися спредом чи молоковмісним продуктом, але не маслом чи молоком.
“Пальма” в дитячій їжі – заборонена
Як повідомив керівник регіонального управління АМКУ Володимир Оніщенко, згідно з постановою Кабінету Міністрів годувати дошкільнят продуктами з використанням рослинних жирів заборонено. За інформацією посадовця, обласне територіальне відділення АМКУ припинило виробництво неякісної продукції на майже 180 мільйонів гривень. Наразі розслідується кілька справ стосовно виробників, які постачали до закладів області сири з вмістом 50 відсотків рослинного жиру, масло – 36 відсотків.
У дитячі заклади м’ясо повинно надходити тільки охолодженим. Тому критерії участі у тендерних торгах потрібно розробляти, починаючи, наприклад, із вимог до транспорту. Адже був випадок, коли у заклади Полтави возили м’ясо в багажнику легкового автомобіля.
Валерій Головко насамкінець зауважив:
– Я не проти виробників із інших областей. Але точно знаю, що якість полтавської продукції на порядок вища. І хотів би, щоб бюджетні кошти пішли на підтримку нашої харчової промисловості. Область має гарні результати щодо екологічного виробництва, харчової безпеки. Наразі йдеться про збереження здоров’я нації. Всі наші ініціативи треба узгодити з діючими нормами законодавства. Адже, скажімо, виробництво якісного вершкового масла потребує значних виробничих витрат, звідси й вища на порядок ціна. А посередник – це якраз та складова, що дає можливість розвиватися корупції.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”

 · На продовження теми

Найгірше – дітям?

Працівники Управління захисту економіки (УЗЕ) Національної поліції викрили факт поставки до дошкільних закладів Полтави одним із ТОВ продуктів, що не відповідають нормам ДСТУ.
Як ідеться у повідомленні відділу комунікації ГУ НП у Полтавській області, у грудні 2015 року за результатами проведення відкритих торгів із державних закупівель між виконавчим органом та товариством укладено ряд договорів. Один із них – щодо постачання продуктів харчування. Та правоохоронці встановили, що директор товариства з метою власного збагачення закуповує продукти, що не відповідають сертифікатам якості та вимогам ДСТУ. Згідно з висновком експерта, перевірку на якість не витримав сир. Дітлахам замість сиру підприємець привозив молоковмісний продукт.
За матеріалами УЗЕ прокуратурою Полтави розпочато кримінальне провадження за ст. 366 (службове підроблення) КК України, що передбачає обмеження волі до 3 років із позбавленням права займатися у цей час певною діяльністю.

Олена ІГНАТЕНКО
“Зоря Полтавщини”