Далеко не кожному Господь відмірює таку довгу життєву ниву, як Марії Панасівні Мартиненко з села Трубайці Хорольського району. Її випадок – феноменальний: шостого квітня гості приїхали вітати ювілярку зі 105-річчям. Здоров’я, на жаль, уже не дозволяє бабусі самій припрошувати віншувальників до святкового столу, а ще якихось два роки тому вона дивувала односельців нестримним бажанням хазяйнувати – хоч з краєчку виполоти городець; сидячи на стільчику, нарубати дров. Безкінечна сільська робота була супутницею Марії Панасівни багато десятиліть – усе трудове життя жінка працювала в місцевому господарстві. І косила, і снопи возила, і молотила, кажуть старші односельці. Але найчастіше згадують, як смакували її борщами в полі: куховарила Марія Мартиненко на славу.
Скільки горя випало на долю довгожительки, сьогодні важко й збагнути: в голодні роки пухла з голоду, в 1943-му провела на фронт чоловіка, а через рік отримала похоронку… Самотужки вивела в люди двох доньок. Має двох онуків, двох правнуків та чотирирічного праправнука Максимка. Старшій доньці ювілярки, Ользі Миколаївні, вже 85 років, молодшій, Галині Миколаївні, яка сотням трубайцівців відчинила свого часу двері в Країну знань, – 82 роки. Обидві мешкають тепер із мамою, допомагає стареньким соціальний працівник.
Поздоровити ювілярку й вручити подарунки завітали голова райради Віра Мартюк, голова райдержадміністрації Лариса Звірко, Трубайцівський сільський голова Сергій Ватуля, очільники місцевих сільгосппідприємств, інші гості. Секрет довголіття Марії Панасівни родичі й знайомі вбачають у тому, що ювілярка ніколи ні на кого не тримала зла. Попри всі життєві випробування залишалася чуйною.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”