Громадські активісти, незалежні архітектори, ряд депутатів Полтавської міської ради об’єдналися в ініціативну групу, яка виступає категорично проти того, щоб долю скверу на розі вулиць Леніна і Гагаріна, перейменованого на сквер пам’яті Героїв України, невдовзі було вирішено за результатами архітектурного конкурсу. Рішення “Про проведення місцевого архітектурного конкурсу на кращу проектну пропозицію комплексної реконструкції благоустрою скверу пам’яті Героїв України” було прийняте виконавчим комітетом Полтавської міськради 2 вересня минулого року. Претензій в активістів чимало – щодо непублічності проведення конкурсу, нечіткості його завдань, наявності вимог, які перешкоджають участі студентської молоді, порушення принципу анонімності авторів-конкурсантів…
Ініціативна група запросила на своє засідання журналістів, щоб привернути увагу до того, що вже мав завершитися прийом конкурсних проектів, а пересічні полтавці навряд чи й знали про його проведення. Тобто їхня думка щодо майбутнього вигляду скверу залишиться неврахованою. На переконання молодих архітекторів із громадської організації CitiLab, умови конкурсу виписані непрофесійно: в запропонованих потенційним конкурсантам документах з якогось дива йдеться про спорудження готелів, спорткомплексів та житлових будинків; топографо-геодезична зйомка місцевості зроблена багато десятиліть тому; дендрологічний аналіз зелених насаджень скверу відсутній, що може призвести до вирубування цінних дерев. Щодо журі конкурсу, то активісти хочуть бачити серед його членів не тільки авторитетних полтавців, а й відомих в Україні людей, які мають успішний досвід реалізації подібних проектів. Свої пропозиції представники CitiLab озвучували полтавським чиновникам ще влітку, але реакції, за їхніми словами, не було.
Громадські активісти Ігор Кіянчук та Ірина Особік наголосили на необхідності ідеологічного, суто українського наповнення проекту, щоб конкурсанти чітко розуміли завдання створити потужний зразок сучасного національного мистецтва, який би став у Полтаві яскравою противагою великій кількості пам’яток імперської доби. Активісти певні, що замість такого прагнення міська влада намагається відбутися лише стандартним благоустроєм скверу зі звичайнісіньким вапнуванням бордюрів та облаштуванням найближчої зупинки громадського транспорту.
Секретар Полтавської міськради Оксана Деркач та начальник управління капітального будівництва міськвиконкому Володимир Годня запропонували ініціативній групі доповнити вже існуючі умови конкурсу новими та продовжити часові межі його проведення. Утім, як з’ясувалося під час обговорення, за законодавством такі кроки можливі лише на початку конкурсу. Тож тепер доведеться або визнати конкурс по його завершенні таким, що не відбувся, або зупинити, або відмінити взагалі та готуватися до проведення чергового конкурсу. Присутні на засіданні депутати міськради розповіли про те, що профільна комісія уже приймала рішення зупинити конкурс, однак воно було проігнороване.
Учасники засідання зійшлися на думці, що наразі необхідно без зволікання з’ясувати всі юридичні тонкощі найоптимальнішого виходу із ситуації і терміново привертати до ідеї оновлення скверу увагу небайдужих містян та талановитої молоді. Швидкого результату громадські активісти не сподіваються і наводять приклади відомих у світі сучасних пам’яток, які створювалися протягом тривалого часу – зокрема меморіал пам’яті жертв терактів 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”