Традиційна акція “Майбутнє лісу у твоїх руках”, організована лісівниками Полтавщини сім років тому, й нині об’єднала всіх охочих зробити корисну і приємну справу – посадити дерева. Вкотре до ініціативи долучилися журналісти полтавських ЗМІ.
Замість диктофона й камери – меч Колесова
На верхівці Щербанівського яру, що в Полтавському районі, вітряно. Під ногами – вогко, бо напередодні дощило. Звично “озброївшись” камерами, диктофонами, фотоапаратами, мікрофонами, журналісти разом із лісівниками прямують до завчасно підготованої ділянки, де саджатимуть дерева. На деякий час змінять аудіо- й відеоозброєння на меч Колесова (вузька сталева лопата для посадки сіянців і саджанців лісових культур) і висадять молоденькі акації. Та спочатку – інструктаж головного лісничого ДП “Полтавський лісгосп” Олександра Глушка…
Третій рік поспіль на схилах Щербанівського яру насаджують лісові культури, водночас захищаючи ґрунти від ерозії.
– Коли саджаю ліс, відчуваю насолоду. Перше дерево посадив у другому класі, – згадує лісник Розсошенського лісництва Дмитро Іваніна. – Нині садимо акацію білу, щоб зміцнити ґрунт. До того ж це дерево – хороший медонос. Через 10 років сюди вже можна буде пасіку вивозити. За минулі роки ми посадили понад 30 гектарів лісу. Цього року – 5 гектарів, а також доповнення, бо не буває, щоб усі саджанці прижилися стовідсотково. Окрім акації, садили дуб червоний, липу дрібнолисту, шипшину – ґрунтозакріплюючі породи.
– Створюємо новий ліс, який приноситиме радість нашим нащадкам, – додає Олександр Глушко. – На один гектар висаджується близько п’яти тисяч дерев. Щербанівський яр поповниться понад 20 тисячами акацій. Ліс садять штатні та наймані на сезон працівники, а також залучаємо працівників різних установ, школярів, студентів.
Цьогоріч, за словами Олександра Глушка, Полтавський лісгосп посадить на 40 гектарів лісу більше, ніж було вирубано.
Затяжна, дощова весна – найкращий час для живцювання
Після роботи в Щербанівському яру лісівники ознайомили журналістів із особливостями Розсошенського лісорозсадника. Він функціонує 13 років. Площа – 2,8 гектара. На цій території вирощують декоративний посадковий матеріал. Залежно від того, наскільки рання весна, тут вирощують від 50 до 100 тисяч рослин за рік.
– Близько 60 найменувань різних декоративних порід, – уточнює Дмитро Іваніна. – Проводимо зелене живцювання. Живці вирощуємо в теплицях. Після укорінення пересаджуємо їх у ґрунт або в горщики на подальше дорощування. Найкраща пора для такої справи – дощова, затяжна  весна, коли ще немає спеки.
Рослини реалізовують мешканцям Полтавщини, чимало зацікавлених приїздять із інших областей. Саджанці купують також державні та приватні підприємства.
– Маємо перевагу перед конкурентами – набагато нижчі ціни й адаптований до наших ґрунту й клімату посадковий матеріал, – додає Дмитро Іваніна.
Із хвойних порід у Розсошенському лісорозсаднику вирощують тую західну різних форм, самшит вічнозелений, ялини звичайну й голубу, ялівці різних форм, із листяних – каштан, березу, дуб червоний, горобину, вербу та інші.
Молода зміна
Один із важливих напрямків роботи лісівників – залучення до своєї справи молоді. Наприклад, Чалівське лісництво, що у Терешках Полтавського району, тісно співпрацює із Полтавською обласною гімназією-інтернатом для обдарованих дітей імені А.С. Макаренка із Ковалівки й Терешківською ЗОШ І–ІІІ ступенів. Загалом 40–50 учнів цих закладів щороку отримують теоретичні знання і практичні навички у лісогосподарській сфері.
– Члени Терешківського шкільного лісництва минулого року брали участь у Всеукраїнському зльоті лісництв, – розповідає лісничий Чалівського лісництва Іван Звягольський. – Представляти Полтавщину поїдуть і в нинішньому 2016-му. На жаль, мало вихованців шкільних лісництв пов’язують подальшу долю з нашою справою, але ми над цим працюємо. За бажанням направляємо випускників у профільні заклади лісового господарства в Лубни, Київ.
Дітям участь у шкільному лісництві цікава й корисна. До того ж, на переконання Івана Звягольського, якщо самостійно посадиш ліс, то вже навряд чи його підпалиш.

Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”