Це одне з наймолодших свят у світі, адже його запроваджено у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності, а також зближення культур та їх взаємодії, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети. Своїм це свято нині називають носії 6000 мов, які звучать у різних куточках світу.
І це ще один із приводів замислитися про свою рідну мову, для нас – українську. Згідно з висновками багатьох мовознавців вона виникла набагато раніше, ніж вважає офіційна наука.
Українська мова є найдавнішою з живих слов’янських мов, російська – новіша й походить від української церковної мови (церковнослов’янської).
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини. Це – єдина державна мова в Україні. Також є однією з офіційних мов Придністров’я та частини Сербії. В 1918 – 1920 роках вона була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
Українською розмовляють також у тих країнах, де є чимала українська діаспора (наприклад, у США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Росії).
У різні часи мовознавці висували різні гіпотези з приводу виникнення української мови. В наш час є дві гіпотези, визнані в наукових колах: концепція славіста, доктора філософії, академіка Юрія Шевельова – українська мова безпосередньо виділилася з праслов’янської мови; концепція російського мовознавця Олексія Шахматова – українська мова виникла зі спільноруської прамови, від якої походять й інші “руські мови” (північно-великоруська, південно-великоруська та білоруська). Однак друга версія, на думку багатьох лінгвістів, є недовершеною, оскільки українська мова суттєво відрізняється від інших “руських” мов різними фонетичними явищами та лексикою. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%) мови. Російська – на четвертому місці (62%). А якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис із білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською – тільки 11.
Кілька цікавих фактів про українську мову
· 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли (на території сучасної України), записав слова “мед” і “страва”.
· Українська мова – одна з найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її було визнано другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
· Українська абетка є одним з варіантів кирилиці, вона налічує 33 літери.
· Українська мова – одна з найпоширеніших мов у світі і за кількістю носіїв посідає, за різними даними, 26-те або 32-ге місце в світі.
· Українська мова дуже багата на синоніми. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів. Але абсолютний рекордсмен – слово “бити”. Згідно з “Коротким словником синонімів української мови” їх аж 45.
· Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
· Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана буква українського алфавіту.
· Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це відрізняє українську від інших східнослов’янських мов.
***
Пам’ятаймо, що мова – це не просто засіб спілкування, а й культурне обличчя нації, і народ, який недбало ставиться до рідної мови, культури, не має і своєї незалежної, розвиненої та стабільної держави.

   Підготувала Марія ВІТРИЧ.