Полтавщина має неабиякі перспективи стати випробувальним майданчиком для промислового вирощування продовольчого й кормового сорго. “Соя, сорго – перспективні сільськогосподарські культури”, науково-практичний семінар із питань виробництва цих культур відбувся в обласному центрі.
На зібранні загалом йшлося про перспективи розвитку вітчизняного сільгоспвиробництва. Соя і сорго можуть бути достойними конкурентами кукурудзі та соняшнику, адже це досить високоефективні, економічно вигідні культури, вважає директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов. Скажімо, соя займає друге місце за рівнем ефективності після соняшнику. Якщо в 2000 році її площі в області становили 10 тисяч гектарів, то в 2015-му – перевищили 200 тисяч. Соя також є поліпшувачем грунтів, що нині актуально.
Сорго, на жаль, ще не зайняло своє достойне місце в структурі посівних площ Полтавщини. Його культивують лише протягом останніх трьох років, а відведені площі займали від 2 до 4 тисяч гектарів. Закупівлю сорго проводить лише один зернотрейдер – монополіст, хоча економіка виробництва цієї культури менш затратна, ніж вирощування кукурудзи. До того ж зернове сорго за харчовими якостями та вмістом мікроелементів – на рівні гречки. Що ж до кормовиробництва, то поєднання соя-сорго дає змогу забезпечити хороший приріст молодняку худоби й високі надої при відносно невисокій собівартості. До того ж сорго – це посухостійка культура, яка в умовах жаркого клімату й нестачі вологи дає високий економічний ефект. Зокрема світова ціна на сорго, за аналогічних показників якості, на 20–30 доларів США вища за кукурудзу. Сучасні гібриди сорго мають на 2–3 відсотки вищий показник білка, ніж кукурудза, що дозволяє зменшити витрати на виробництво комбікормів і тим самим знизити собівартість виробництва м’яса.
– Сорго – порівняно нова культура, й аграрії ставляться до неї з пересторогою. Тож було б добре в цьому році відвести на Полтавщині 50 тисяч гектарів під сорго тих гібридів, які вже давали урожайність від 6 до 12 тонн з гектара. По Україні – 100 тисяч гектарів нових високоврожайних гібридів сорго, – зазначив генеральний директор науково-виробничого товариства “Укрсорго” Ярослав Бардин. – Головне ж, що ми гарантуємо аграріям збут зерна.
Найбільший покупець сорго – Китай. Ця країна щорічно купує 7–8 мільйонів тонн, ще мільйон тонн купує Японія. Також – Італія, Іспанія, арабські й африканські країни. Сорго купують для виробництва комбікорму, біоетанолу і для споживчих потреб. Привабливим є й те, що цю культуру сіють на 5–10 днів пізніше за кукурудзу. Технологія вирощування й застосування гербіцидів така ж, як і для вирощування кукурудзи. Торік на Полтавщині сорго дало врожай понад 7 тонн з гектара, отже, цю культуру варто вводити до структури посівних площ.
Вирощування сої та сорго нині як ніколи раніше актуальне для нашої країни. Адже реалізація цих культур сприяє залученню в Україну валютних надходжень, додав президент Української асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко. Він навів такий приклад: у 2003 році в Україні вирощувалося 220 тисяч тонн сої на площі 190 тисяч гектарів, у 2015 році – 2 мільйони 124 тисячі гектарів, а валове виробництво склало майже 4 мільйони тонн. На 50 відсотків у порівнянні зі стартовим роком зросла й урожайність сої. Ця культура цікава й прибуткова для сільгоспвиробників.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”