Віталій Майборода демонструє оригінальну “опалювальну систему”. Пласка сувенірна свічка та пара з’єднаних між собою керамічних горщиків здатні обігріти утеплену зовні кімнату до комфортної температури.

Перший комфортний простір для життя, що зароджується, – ембріона – не має кутів. Житло тварин – гніздо, нора чи мурашник – також зазвичай “споруджується” без них. Навіть панцир черепахи (її природний дім) – напівсфера. Таку ж форму мали історичні помешкання народів Півночі – яранги й хатанги, юрти азіатів. Нарешті й сучасники починають гідно оцінювати такі архітектурні форми. І навіть у нас в Полтаві.
Нове – добре забуте старе
Проектування купольних будинків став просувати Річард Фуллер (1895– 1983) – архітектор, дизайнер, блискучий інженер і винахідник. Для того часу ідея купольного будівництва була революційною. Вона полягала в тім, що будинок має відповідати вимогам автономності при мінімальних витратах на опалення і таким чином стати доступним для жителів США. Однак запропонована Фуллером ідея в той час не прижилася. Хоча співвідношення максимального обсягу конструкції при мінімальній вазі знайшло застосування в будівництві стадіонів, виставкових комплексів, промислових ангарів тощо.
Нова хвиля купольного будівництва в житловому секторі у Європі почалася в 1970-х. Адже це – значна економія коштів, будівельних матеріалів та ще й солідний внесок у збереження екології планети. Враховувалася ще й унікальна стійкість у сейсмонебезпечних місцях. Через невелику вагу конструкції фундамент потрібен найпростіший.
Мешканці купольних (сферичних) будинків стверджують, що відчувають прилив сил і позитивних емоцій. Адже куполи недарма використовують у спорудах храмів більшість світових релігій.
В Україні такі будинки з’явилися нещодавно. Їхня популярність росте завдяки доступній ціні та можливості будувати їх власноруч: матеріали легкі, можна обійтися без використання потужної техніки і навіть без численної робочої сили – сім’єю, дружно й швидко. Але, як показує досвід, потрібні науковий підхід і практика.
Перша ластівка в Полтаві
Щоб побачити сферичний дім, прямуємо міською маршруткою через Зіньківський переїзд у компанії господаря – очільника громадської організації “Центр підприємливих людей” Віталія Майбороди. Головні ідеї свого дітища він починає емоційно, “на пальцях” пояснювати спочатку нам, а потім – і кільком попутним пасажирам. Через чверть години у кіоску на кінцевій зупинці “МБЗ” купуємо пончики до чаю. Новобудова десь поряд. За нами рухаються два молодих чоловіки, які під час розмови теж напросилися на оглядини, і одна компанійська допитлива собака. Поміж зарослих садками, подекуди покинутих дачних ділянок постає цікаве, ще не добудоване щось із дахом маленької обсерваторії. Якби не переглянула напередодні кілька сайтів про будинки-сфери, нізащо б не здогадалася про його призначення. Виявляється, наші попутники (як з’ясувалося згодом – хлопці рукасті й головасті) давно шукали нагоди подивитися на енергозберігаючий будинок із теплоізоляційних матеріалів.
– Перший поверх збудований за традиційною технологією: викладений “в кирпич” і утеплений 5-сантиметровим пінопластом – цього достатньо завдяки тому, що будинок круглий і жодна стіна колючому зимовому вітру не протистоїть, – розповідає Віталій Майборода.
Термометр у вітальні показав близько 10 градусів. На той момент у будинку не топилося вже з тиждень, увесь цей час на вулиці було близько нуля.
Безпосередньо в центрі циліндричного першого поверху вмонтована піч. Господар пояснює, як попід домом створюється реактивна тяга, обігріваючи таким чином підлогу з пінополістиролу. Про принцип роботи реактивної печі краще почитати в Інтернеті. За годину після запуску вона здатна розігрітися до тисячі градусів, причому опалюється як дровами, так і вугіллям, брикетами тощо – згорає все дотла. Наразі ніхто у домі не зимує, тому піч тимчасово підлаштована під газ пропан. А в перспективі – ще одне ноу-хау: водневий генератор, який вироблятиме для опалення газ водень зі звичайнісінької води.
Навколо печі, крім вітальні, радіально розташовані маленька спальня, кухня з газовою плитою, санвузол із душовою кабінкою. Як пояснює Віталій, 6-метровий діаметр приміщення для постійного проживання, можливо, й малуватий (хоча на двох поверхах це майже 60 квадратних метрів!), а для дачі – якраз. Хлопці одразу пропонують вдосконалити конструкцію: якщо над герметично закритою піччю розмістити гвинтові сходи нагору, тепло підніматиметься на другий поверх за законами фізики.
Під куполом будинку знаходиться ще не облаштована простора спальня, до якої ведуть бокові східці. Тут господар планує встановити сонячне повітряне опалення. Батарею майструватиме власноруч. Каже, що по куполу, складеному зі шматків пінопласту й армованому перед шпаглюванням пластиковою сіткою, ходили в повний зріст і дивувалися його міцності. Заради експерименту зсередини спробували міцність навіть кувалдою: зруйнувати не вийшло. Хоча жодного шматка заліза не використали. Сферична форма значно підвищує міцність конструкції.
Акустика посилює звуки наших голосів. Хлопці кажуть, як у хамамі (турецькій бані). Щодо феншую, господар жартує, що якось знайома біоенергетик, потерши тут долонями, зробила висновок: під куполом почувається майже як всередині піраміди. Схоже, що саме через енергетику другий поверх дуже люблять кіт та донька господаря.
У режимі повної автономії
Звісно, на фоні монументальних маєтків можновладців і скоробагатьків такий будиночок зовні програє, хоча насправді він значно просторіший, ніж здається. Громадська організація “Центр підприємливих людей” має на меті сприяти зведенню доступного житла та забезпеченню його сучасними енергозберігаючими технологіями.
– Мені стало цікаво, чи можна за кілька місяців побудувати власний будиночок із 2–3 кімнат за ціною, не дорожчою від однокімнатної квартири. Чому обрав саме купольний? Бо таким чином витрати на матеріали вдається зменшити на третину. Саме сферична форма дає найвищу міцність, краще зберігає взимку тепло, а влітку – прохолоду. Зводиться сфера швидко завдяки легкості будматеріалів. Вікна можуть розташовуватися по всьому периметру й під куполом, тому сонячне світло стає значно доступнішим від світанку до сутінків. Крім того, що завдяки сферичній формі зовнішня поверхня охолоджується на 30–40 відсотків менше, вітер, обдуваючи її, ще й “замітає” навколо будинку. Тому сніг під стінами не затримується.
У темну пору доби Віталій використовує енергоекономні світлодіодні лампи-ліхтарі. Вони можуть працювати як від звичної електромережі, так і від акумулятора, здатного підзаряджатися з допомогою сонячної батареї. Будинок-сфера на приватній земельній ділянці для водопостачання облаштовується свердловиною. Вигрібну яму Віталій облаштував у кутку двору. Окремо доведеться попрацювати над системою вентиляції.
П’ємо чай і уявляємо по периметру дому зимовий сад за приточеною до напівсфери прозорою стіною з полікарбонату. Можна приточити іншу напівсферу – під нею з часом розташується басейн. А поки що у садку навколо незвичного помешкання господарюють білки: одна, не боячись гостей, саме заходилася хазяйнувати на території майбутнього зимового саду…
* * *
Зі всіма, кого зацікавили енергозберігаючі технології, варіанти проекту і сама ідея сферичного будинку, Віталій Майборода готовий спілкуватися за контактними телефонами на сайті http://dom-sfera.jimdo.com

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”