Вадим Перегіняк народився і виріс у Демидівці Решетилівського району. Звідси свого часу був призваний на строкову службу в армію. А коли над рідною Україною нависла загроза, він у складі добровольчих батальйонів поїхав на Донбас. У Станиці Луганській разом з українськими військовими місяць тримали оборону. Коли прибув додому, звернувся у Решетилівський райвійськкомат і офіційно записався добровольцем. Пояснив так: “Комусь же потрібно захищати країну”. Прийняв присягу на вірність українському народу і з серпня минулого року поповнив лави Збройних сил України. Пробув у зоні АТО майже рік – влітку цього року повернувся додому.
Був командиром танка, виконував обов’язки командира взводу. Танковий батальйон 14-ї окремої механізованої бригади, у якому воював, робив усе можливе, аби не дати ворогові замкнути кільце під Дебальцевим. Решетилівець Вадим Перегіняк у числі останніх вийшов із Дебальцівського котла. У двадцятиградусний мороз 9 армійців, серед яких був і наш земляк, тримали оборону серед поля. На тиждень у них було три буханці та п’ять банок м’ясних консервів, а щоб роздобути воду, доводилося довбати лід.
Згодом разом із бойовими побратимами ніс службу на блокпостах поблизу Горлівки, Дзержинська, на Маріупольському напрямку. Бували надзвичайно “гарячі дні”, пригадує Вадим, коли відбувалися сутички із використанням не лише стрілецької зброї, а йшла “броня” на “броню”. Тоді по 2–3 доби не полишали позицій ні на мить. Як розповів наш відважний земляк, в одному із боїв неподалік Горлівки він підбив два ворожих танки.
“Воюють на Донбасі проти нашої держави і місцеві сепаратисти, і дуже багато кадрових військових із Росії, – ділиться спогадами Вадим Перегіняк. – Під час так званого перемир’я вони тільки укріплювали свої позиції і продовжували по нас стріляти. А ми відповідати не мали права. І це дуже гнітило. Морально ми були готові йти в атаку, але не на “забій”. Зараз наша армія не гірша, ніж російська. На мою думку, недруги “обламалися” в Україні, бо ми захищаємо свою землю”.
47-річний Вадим Перегіняк виховує двох синів. Він мріє бачити дітей щасливими в мирній, незалежній Україні.
Військовослужбовець нагороджений відзнакою Полтавської територіальної громади – нагрудним знаком “За вірність народу України”.

Людмила ДЯДЧЕНКО
Журналіст