Незабаром живицею і хвоєю запахне у кожному домі, де ще вірять у дива. Бо коли новорічне деревце заносять в оселю, воно зігрівається й дарує відчуття родинного свята. Прибирання ялинки, сосонки перетворюється на чарівну сімейну радість, яка потім приходитиме у сни через десятиліття.
Полтава вже вирує ялинковими базарами. Ціна – від 60–80 гривень за сосонку метрової висоти. Красуню зростом вище двох метрів можна купити гривень за 200. Всі продавці у районі Центрального ринку сходяться в одному: пік продажів ще попереду.
Господар “лісу” зі штучних ялинок теж пропонує товар на всі смаки: від 30 гривень за малесеньке деревце до трьох тисяч із “хвостиком” за зелені й блакитні, майже справжні двометрові ялинки, де кожна голочка впаяна у гілку. Як запевняє продавець, імпортний матеріал не спалахне від випадкової іскри (що й випробували в ході розмови), за надійного збереження прослужить з десяток років.
…Вологий прохолодний ранок. Попри те, що закінчується грудень, на вулиці напівзима-напівосінь. І раптом захотілося посміхнутись: назустріч молодий чоловік на плечі несе велику, упаковану в целофан, “живу” двометрову ялинку. Тримаючи за руку дитину, слідом поспішає вагітна мама. Очі у малюка повнісінькі справжнього, невимовного, величезного щастя. Життя продовжується, а всі негаразди одразу починають здаватися другорядними.
Свято наближається… Коли воно постукає у двері, давайте згадаємо тих, хто запах живиці вдихає по кілька місяців поспіль – у бліндажах на Сході України, під артилерійську канонаду. Хто не матиме можливості разом із хвойним духом відчути смак мандаринок, салату олів’є чи домашніх пирогів. А головне – знаходитиметься за багато кілометрів від рідних домівок. Ще є час поділитися з ними Новорічним святом: смаколиками, добрим щирим словом чи сплетеними власноруч шкарпетками… Піднімаючи бокали, побажаймо їм здоров’я з величезною вдячністю.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”