Давні латиняни стверджували, що архівний документ – це свідок минулого, світло істини, жива пам’ять. Для того, щоб пам’ять залишалася живою, їй потрібні особливий догляд і піклування. На жаль, тривалий час архівна галузь нашої країни розвивалася під впливами інших держав. Тому початком організації архівної справи та системи архівних установ в Україні вважається утворення у вересні 1917 року Бібліотечно-архівного відділу в складі Департаменту мистецтв Генерального секретаріату освіти Української Центральної Ради. А першим головою Державної архівної служби став брат голови Української Центральної Ради Олександр Сергійович Грушевський.
У період визвольних змагань українського народу 1917–1921 років виконавча комісія Полтавської губернської народної управи висловила пропозицію щодо заснування історичного архіву Полтавщини. Незабаром були зроблені й конкретні кроки – в серпні 1918 року Полтавське губернське земське зібрання затвердило кошторис, штат архіву та його повну назву: Центральний історичний архів Полтавщини (нині – Державний архів Полтавської області).
Упродовж років неодноразово змінювалася назва архіву, розширювалися його функції, але головне завдання – забезпечувати потреби полтавської громади у ретроспективній інформації – залишалося незмінним.
Про важливість архівної галузі на загальнодержавному рівні свідчить прийнятий 24 грудня 1993 року Закон України “Про національний архівний фонд і архівні установи”. У Законі було визначено, що Національний архівний фонд України є складовою частиною вітчизняної і світової історико-культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства. Названий документ став своєрідним відліком часу вже нового етапу архівного будівництва в нашій країні, а сама дата була визначена як професійне свято працівників архівних установ.
Сьогодні Державний архів Полтавської області є найбільшою скарбницею пам’яток нашого краю, на державному зберіганні є понад 1 мільйон 311 тисяч справ. Поміж них – три унікальні документи, близько 150 тисяч особливо цінних документів, які включені до Національного реєстру документальних пам’яток.
Питання щодо збереженості документів НАФ постійно знаходиться на контролі в обласній державній адміністрації. Планомірно виконуються усі роботи й щодо формування Національного архівного фонду, організаційно-методичного керівництва діяльністю діловодних служб та архівних підрозділів підприємств, установ та організацій. Вагомим є внесок архівістів у відновлення історичної правди на теренах області. Упродовж лише цього року працівниками державного архіву було організовано 18 документальних виставок, опубліковано в ЗМІ 25 статей, надано більш як 1100 консультацій дослідникам у читальних залах та видано їм для опрацювання понад 4 тисячі архівних справ, виконано понад 1,5 тисячі запитів юридичних і фізичних осіб, прийнято на зберігання близько 5 тисяч справ.
Працівники державних архівних установ області усвідомлюють, що тільки спільними зусиллями і сумлінням кожного забезпечується виконання основних завдань архіву – зібрати, зберегти та донести до споживача інформаційний ресурс Національного архівного фонду.

Валентина ГУДИМ
Директор Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України