Під час виконання бойових завдань у районі населеного пункту Павлопіль Донецької області загинув 24-річний кременчужанин Артем Носенко. Боєць служив у 131-му розвідувальному батальйоні розвідником за контрактом. Мав позивний “Шустрий”.
Майбутній захисник Вітчизни народився 1991 року в Світловодську Кіровоградської області, згодом родина переїхала до Кременчука. Після закінчення школи вступив до Кременчуцького національного університету, отримав диплом бакалавра за спеціальністю “системна інженерія”. А потім став військовим-котрактником. “Спочатку служив у батальйоні спецпризначення “Полтава”, через певний час – у Маріуполі, – розповів батько полеглого Героя Олег Носенко. – За словами командира, їхня розвідгрупа потрапила під обстріл снайперів…”
Батько говорить, що син з дитинства був самостійним, займався боксом. Олег Носенко сам не раз їздив до Артема у “гарячі точки”, привозив допомогу хлопцям, в тому числі передав автомобіль. Під час відпустки, три тижні тому, Артем приїжджав до батьків у Кременчук. Він був єдиною дитиною в сім’ї.
Спершу із бійцем у військовій частині, де служив Артем Носенко, попрощалися маріупольці та військові побратими. А потім тіло героя привезли до Кременчука. На в’їзді у наддніпрянське місто його чекала колона автомобілів із Кременчука та Комсомольська, що супроводжувала ритуальним кортежем через усе місто. На прощання до міського Палацу культури, окрім близьких Артема Носенка, його знайомих, друзів, бойових побратимів, прийшло чимало кременчужан, котрі особисто не знали Героя, але усі розуміють – молодий хлопець, котрий мав чимало мрій і прагнень, жагу до нових починань і звершень, неабиякі перспективи у житті, віддав його за наше мирне небо, за те, щоб розвіявся чорний туман війни над Донбасом і ми могли жити спокійним, розміреним життям. Артем та сотні таких, як він, споглядатимуть за нашими діяннями з Небес. Герої не вмирають! Пам’ять про них буде вічною у наших серцях.
Поховали Артема Носенка на Алеї героїв АТО Свиштовського кладовища.

Ілона БОГАЧ
Журналіст