У виставковій залі Духовно-культурного центру імені Паїсія Величковського, що при Свято-Успенському соборі УПЦ КП, презентували виставку сучасного іконопису миколаївських майстрів “Христос рождається, славіте!”. В експозиції представлено 40 унікальних ікон із творчого доробку сімейної іконописної майстерні “Небо на землі”, фарби для яких готують із додаванням гірського кришталю, малахіту, знайдених в Україні рідкісних мінералів – керченіту й чорного турмаліну.
“На щастя, мистецтво іконопису в Україні відроджується. Представлені святині написані з дотриманням усіх православних канонів. Ікона – це свідчення того, що Бог став людиною. Це – Євангеліє у фарбах. Це – проповідь. Вона збереглася у тому стані, в якому виникла. Ікона була витоком усього образотворчого мистецтва”, – наголосив архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір.
Керівник майстерні отець Сергій Павелко переконаний, що іконопис – це не тільки оволодіння технікою, а ще й духовний подвиг. Нині у майстерні працює 5 іконописців, які практикують різноманітні живописні техніки. Хоч на іконах і не ставлять власних підписів, але кожного з іконописців можна впізнати за живописним почерком. Їхні ікони прикрашають чимало українських храмів та церков. Своїх шанувальників святині знайшли й у Швейцарії, Німеччині, Франції, навіть у Японії.
“Наша іконописна майстерня “Небо на землі” організувала вже 40 виставок. Понад 11 років ми займаємося цією справою. Для того, щоб писати ікони, недостатньо бути майстром і мати талант. Ікону створюємо не для себе, а для людей. Переконана, що святиня має знайти свою людину, храм, оселю. Сьогодні ікона – це надія, підтримка для людей, можливість вкотре прислухатися до Бога, що в душі кожного”, – розповіла куратор виставки, представник майстерні “Небо на землі”, іконописець Марія Павелко.
Святині, представлені в експозиції, дещо осучаснені, хоча миколаївські іконописці продовжують працювати за старовинними технологіями. Використовують тільки натуральні матеріали: дошки із липи або черешні, паволоку – полотно, котре наклеюється як основа, левкас, яєчну темпору – фарбу із природних пігментів та мінералів і яєчної емульсії, у яку додають свячену воду. На святинях можна побачити різні види озолочення та сріблення. Навіть гачки на кріплення виковують самостійно.
Особливе місце в експозиції займає святиня з молитвою, присвячена подіям Революції Гідності. Ікона повинна бути завжди новою і зрозумілою сучасній людині, для якої її створюють. Святиня має говорити з нами, народжувати молитву, переконана Марія Павелко. Виставка сучасного іконопису діє до 24 січня 2016 року.

Оксана БІЛЕНЬКА
Журналіст