Шановна редакціє “Зорі Полтавщини”!
Тривають останні тижні передплатної кампанії на наступний, 2016 рік. На шпальтах усіх газет рясніють звернення до читачів із цього приводу. Та, на жаль, навіть шанувальники преси не поспішають оформляти передплату. Чому?
Я – пенсіонерка із села Святилівка Глобинського району. Після закінчення педагогічного інституту за направленням працювала у місцевій школі. Для мене, як сільського вчителя, під час підготовки до уроків “настільними книгами” були мої улюблені газети. Завжди чекала їх із нетерпінням, щоб дізнатися про успіхи колег-педагогів, обласні та районні новини, роботу трудівників полів та підприємців.
Нині болить серце від того, що деякі керівники забувають про людей Глобинського району. Адже поштові відділення по селах працюють у вівторок, четвер та суботу. У п’ятницю поштовики приймають від населення комунальні платежі за газ та електроенергію. Люди, які трудяться у сільських поштових відділеннях за копійки, роботу свою виконують на совість. Але керівництву “Укрпошти” цього мало – воно відправляє співробітників “відпочивати” за власний рахунок саме у ті дні, коли потрібно розносити газети та журнали. Скажімо, більшість газет виходить у п’ятницю, отже, цього ж дня чи хоча б у суботу ми вже повинні їх отримати. Але пошту нам не носять ні у вказані дні, ні в неділю й понеділок… З нетерпінням чекаємо вівторка, щоб отримати періодику за минулий тиждень.
Агітуємо людей, щоб передплачували газети та журнали, а вони у відповідь: “Навіщо витрачати гроші на газети, які прийдуть не перед вихідними, а через три-чотири дні?!”
Хочу звернути увагу на те, що під час виборів знаходяться гроші й на газети-одноденки, й на кольорові безкоштовні календарі. Й доставляють їх вчасно. Краще б ті кошти – та на підтримку сільських листонош, які й у спеку, і в дощ чи сніг поспішають до родин, які передплачують періодику. І доставляють працівники пошти не лише газети та журнали – їхні сумки переповнені господарчими товарами та продуктами для самотніх людей або тих, хто живе віддалік торгових точок. Це дуже важка праця, що потребує багато сил і здоров’я. Та замість того, щоб оплатити цю роботу як годиться, листонош відправляють “гуляти” за власний рахунок, бо, бачте, грошей на зарплату не вистачає. Де ж діваються зароблені ними кошти? Адже кожна установа визначає свій бюджет наперед, як мінімум, на рік?
Усі ми, передплатники й читачі періодичних видань, розуміємо, що вини редакцій у тім, про що я говорю, немає. Але боротися з цими явищами за покращення поштового обслуговування громадян треба разом.

За дорученням односельців
Ганна Миколаївна РОГОВА.
с. Святилівка
Глобинського району.