“Я прийшов у цей світ разом з кометою Галлея і піду разом із нею”, – сказав за рік до своєї смерті американський письменник Семюел-Ленгхорн Клеменс, відомий як Марк Твен. А народився письменник 180 років тому, 30 листопада 1835 року, в містечку Флорида (штат Міссурі), коли ця комета з’явилася на небі, й помер 21 квітня 1910-го, у час, коли вона заходила…
Тривалий час він був найвідомішим з американців у світі. Туристи приїздили до США, щоб побачити Ніагарський водоспад і письменника Твена. Газети назвали його “другою пам’яткою Америки”. Після цього літератор саме так підписував свої листи людям, які писали йому з різних куточків світу на адресу: “Америка, Марку Твену”.
Дитячі роки письменника пройшли на Міссісіпі, в містечку Ганнібал, відомому читачам під назвою Санкт-Петербурга. Через Ганнібал пролягли шляхи переселенців на Захід, рабів, яких везли на бавовняні плантації, і втікачів. Суспільні конфлікти ХІХ століття не могли пройти повз увагу допитливого хлопчика. Він рано втратив батька і змалечку був змушений працювати – учнем друкаря, продавцем газет. З 18 років мандрував країною – був лоцманом на Міссісіпі, золотошукачем на Далекому Заході, клерком у канцелярії губернатора. Недовго пробув солдатом Конфедерації, коли почалася війна між Півднем і Північчю. Згодом долучився до журналістики.
У 1865 році на туристичному пароплаві “Квакер-Сіті” вирушив у навколосвітнє плавання спеціальним кореспондентом газети “Дейлі Альфа Каліфорнія” й мав відвідати Францію, Італію, Грецію, Туреччину, Палестину і Росію. Цікаво, що побував він і в Криму, зустрівся з царем Олександром II, який тоді відпочивав у резиденції в Лівадії. Написані під час подорожі 60 репортажів увійшли до першої книги Твена “Простаки за кордоном”. До речі, свій псевдонім Сем, котрий не один рік прослужив на суднах, запозичив з професійного жаргону моряків. Дослівно Mark Twain означає “мітка в два сажені” – відмітка, яка вказує мінімальну для корабля глибину.
Відомим автора зробила новела “Знаменита стрибаюча жаба з Калавераса”. Коли Твен працював на срібних копальнях у Неваді, сюжет твору йому “явився” уві сні.
У дитинстві Сем страждав на лунатизм. Дивний випадок стався якось уночі: блукаючи по дому, хлопець увійшов до кімнати своєї хворої сестри і стягнув з неї ковдру. Невдовзі Маргарет померла, а мати сказала, що Сем – медіум. Тоді існувало повір’я, ніби той, хто розкриє вмираючого, оволодіє здібностями передбачення. Згодом Клеменсу наснилося, ніби його молодший брат лежить в залізній труні з букетом білих троянд на грудях. Тоді вони обидва служили на судні “Пенсільванія”. Через кілька тижнів Сем посварився з капітаном і зійшов на берег. Судно затонуло, брата врятували з води. Семюел устиг застати його живим, доглядав. Коли, знесилений, заснув, брата не стало. Відкривши очі, Сем побачив картинку зі свого сну… Гротеск, перебільшення, фантазії, містика характерні й для творів письменника.
Клеменс закінчив Єльський університет, отримав диплом доктора літератури. У 1890-х роках через економічну кризу, щоб розрахуватися з боргами, їздив по різних країнах із публічними лекціями.
Найбільшим внеском Марка Твена в світову літературу вважаються романи “Пригоди Тома Сойєра”, “Пригоди Гекльберрі Фінна”, “Янки з Коннектикута при дворі короля Артура”, “Принц і жебрак”, “Життя на Міссісіпі”, “Особисті спогади про Жанну Д’Арк”. У 34 роки Твен одружився з Оливією Ленгдон, був щасливим батьком трьох доньок. Утративши кохану дружину й двох дочок, письменник і сам тяжко захворів. Він не боявся смерті й до кінця життя зберігав почуття гумору. Жартував: “На зустріч з кістлявою дамою спізнюватися не прийнято”. Під час похорону один з його друзів сказав: “Єдине горе, що Марк Твен заподіяв світу, – це те, що він помер”.
Марк Твен – автор всесвітньо відомих афоризмів: “Прекрасно, що Америку відкрили, та було б ще краще, якби Колумб проплив мимо”; “Багаті не дбають ні про кого, крім самих себе; лише бідні співчувають багатим і допомагають їм”…
Підготувала Ганна ЯЛОВЕГІНА.