“Цілком обґрунтовані” комунальні тарифи і зовсім невідповідна заробітна плата змусили у чотири рази більше людей на Полтавщині звернутися за державною допомогою для оплати комунальних послуг. Якщо минулого року, за даними директора департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Людмили Корнієнко, таких було 68 тисяч сімей, то тепер це 260 тисяч. Тобто п’ята частина мешканців області розраховує на допомогу держави. За словами Людмили Корнієнко, Полтавщина лідирує за кількістю охоплених субсидіями, хоча в Україні – на п’ятому місці за рівнем доходів кожної сім’ї. За підрахунками спеціалістів профільного департаменту, середній розмір субсидії в опалювальний період на Полтавщині склав 400 гривень. Розмір обов’язкового платежу – в середньому 7,7 відсотка доходів сім’ї.
Економія з увімкненим світлом
У відділеннях соціального захисту області людно. Хтось подає документи на отримання субсидії, а більшість – намагаються отримати квитанції про нараховану державну допомогу. Спеціалісти пояснюють, як правильно зорієнтуватися в отриманому клаптику сірого аркуша паперу – якщо ви споживаєте більше визначеної державою соціальної норми, то за понаднормове використання сплачуєте повну ціну; якщо будете споживати електроенергії, води чи газу менше встановленої норми, вам також доведеться повністю оплачувати їхню вартість. Найбільше вражає останнє. Можливо, для тих, хто раніше користувався державною допомогою на оплату комунальних послуг, це не дивно, адже факт відомий – не використав субсидію у цьому році, у наступному її не нарахують. А для тих, хто вперше скористався нею, це справді дивина. Підтвердження цьому – прості підрахунки. Місячна соціальна норма використання електроенергії на одну людину становить 90 кВт, для двох людей – 120 кВт. Частину з цієї кількості соціальних кіловатів оплачує держава, частину, що називається “обов’язкова плата”, оплачує споживач. Якщо мова йде про родину, в якої є холодильник, морозильна камера, пральна машина, мікрохвильова піч, електрочайник, праска, комп’ютер, то у соціальну норму вкластися справді важко. Але люди похилого віку, одинокі люди, молоді подружжя без дітей, одне слово, ті, хто не “обтяжує” свій побут надмірною кількістю побутових приладів або більше буває на роботі, аніж удома, насправді в середньому використовують 40–50 кВт електроенергії на одну людину, а влітку – і того менше. Те ж стосується і води. При соціальній нормі 4 м3 на одну людину, насправді ж використовується 1–2 м3. Аналогічна ситуація і з газом, який використовується для приготування їжі. Тобто висновок напрошується такий: щоб виконати всі умови, поставлені державою для отримувача субсидії, потрібно ввімкнути світло, воду та газ і піти з дому. При цьму розмір обов’язкових платежів по субсидії подекуди набігає навіть більший, аніж без субсидії взагалі.
На численних форумах в Інтернеті обговорення правил надання субсидій – “гаряча тема”. Користувачі “електронної павутини” шукають порад, діляться власним досвідом, як отримувати субсидію і не залишитися винним підприємствам – надавачам комунальних послуг та державі. Привернули увагу кілька порад: “Оскільки субсидія є безповоротною, тобто держава невитрачені споживачем кошти назад не забиратиме, то сміливо платіть наперед, нехай гроші “висять” на рахунках. Хто знає, чи отримаємо надалі таку допомогу. А так буде аванс”. Утім споживачі бідкаються, що, мовляв, енерго-, газо-, водопостачальні компанії пригрозили штрафами, коли люди оплачують за рахунками наперед. На відміну від країн Європи, де авансові платежі надавачами комунальних послуг навіть вітаються, і тим абонентам, котрі платять наперед, надають знижки. Один чоловік поділився досвідом: “Щоб не плутатися між показниками лічильників і проплатами, я у розрахункових книжках пишу “плачу авансом” і не вказую показників лічильників, і нехай хоч один суд визнає, що я чиню неправомірно”. Привернув увагу коментар працівника водоканалу: “Я завжди дивувався, чому на лічильниках, які встановлені у помешканнях пенсіонерів, переплата за 50–60 кубометрів води. А тепер розумію – вони отримують субсидію. А щоб державну допомогу не скасували, людям доводиться платити гроші за насправді невикористані ресурси”.
Хто не користується Інтернетом, той прямує безпосередньо в абонентські служби підприємств – надавачів комунальних послуг, аби розібратися на місці, як правильно платити за “комуналку”. Як і у відділеннях соціального захисту, там зараз людно. А ще там довгі черги, задуха, нервозність і словесні перепалки. Скажімо, абонентський відділ “Полтаватеплоенерго”: обладнання для ведення електронної черги в передобідню пору видає чек із порядковим номером у черзі – 285. На інший ближчий день зареєструватися також нереально – черга розписана на кілька тижнів наперед. Замість того, щоб підходити на визначений у чеку час, згідно із порядковим номером черги, усі люди чекають у приміщенні. Одному чоловікові стало зле, він знепритомнів, люди викликали “швидку”…
Платитимуть лише за спожите, але не всі
Згодом з’явилося офіційне роз’яснення департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації з приводу того, як розібратися у квитанціях із нарахованою субсидією та як правильно сплачувати за комунальні послуги.
Отже, в повідомленні про надання субсидії, крім персональних даних, зазначається розрахунок розміру субсидії та обов’язкової плати, в межах соціальних норм, за всіма видами житлово-комунальних послуг, які отримує сім’я.
У графі “Соціальна норма” зазначається інформація про соціальні нормативи, визначені законодавством, у межах яких надається субсидія. Наприклад, соціальна норма, визначена законодавством для послуги опалення: 13,65 м2 опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 м2 на сім’ю (тобто 48,87 м2 – на сім’ю з однієї особи, 62,52 м2 – на сім’ю з двох осіб і т. д.). І так по кожній комунальній послузі, на яку поширена субсидія.
У графі “Сума субсидії” вказано призначений розмір субсидії окремо по кожній послузі, тобто це сума коштів, яка перераховується управліннями праці та соціального захисту населення підприємствам – надавачам житлово-комунальних послуг.
“Обов’язкова плата” – це сума коштів, яку повинна сплачувати сім’я за житлово-комунальні послуги в межах соціальних норм. Тобто за житлово-комунальні послуги родині необхідно сплачувати обов’язкову плату, зазначену в останній графі.
У повідомленні також зазначається: якщо сім’я використала за оплачуваний період житлово-комунальні послуги понад встановлені норми, то разом з обов’язковою платою, зазначеною в останній графі, необхідно додатково сплатити вартість послуг, спожитих понад соціальну норму.
Зверніть увагу: якщо у вас послуги обраховуються лічильником і загальна сума спожитих послуг менша, ніж обов’язкова частка, оплату необхідно проводити за фактичним обсягом спожитої послуги за відповідний період.
У департаменті праці та соціального захисту населення облдержадміністрації також зазначають, що сума субсидії, яку було переказано управліннями праці та соціального захисту населення на рахунки підприємств – надавачів житлово-комунальних послуг для оплати наданих послуг, у розмірі соціальних нормативів, і яка не використана сім’єю внаслідок економії споживання послуг, зараховується підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг як оплата послуг, у тому числі обов’язкової частки платежу сім’ї, на наступні розрахункові періоди.
Тобто вмикати світло та воду, щоб вкластися у визначені державою соціальні норми споживання комунальних послуг, вочевидь, не потрібно. А переплачені навіть державою гроші залишатимуться в отримувачів субсидій на рахунках і назад не повертатимуться. Але якщо раніше субсидія на наступний період нараховувалася з огляду повноти її використання за попередній проміжок часу, то тепер про це поки що не йдеться, і чи нарахують субсидію на наступний період, якщо залишаються гроші на комунальних рахунках, поки що невідомо.
Лічильники понад усе
Якщо із комунальними послугами, що обраховуються лічильниками, ситуація більш-менш зрозуміла, то люди, котрі користуються водою та газом без лічильника, стали заручниками ситуації. Для прикладу ми взяли дві сусідні однокімнатні квартири в одній із багатоповерхівок Полтави. В одній із них мешкає сім’я із трьох осіб. Вони не оформляли субсидії, але у їхній квартирі на всі види комунальних послуг встановлені лічильники. За жовтень вони заплатили за опалення, електроенергію, газ, воду та водовідведення, послуги ЖЕО №2 (без телефону та Інтернету) 720 гривень. Поверхом вище у такій же однокімнатній квартирі мешкає одинока мама із малолітньою дитиною. У цій квартирі немає лічильників, і оплату за комунальні послуги жінка проводить згідно із нормативними тарифами. Причому вона оформила державну допомогу на відшкодування оплати за комунальні послуги. За жовтень обов’язкових платежів вона має сплатити 660 гривень. При цьому радіє, адже це втричі менше, ніж би їй довелося платити за однокімнатну квартиру без субсидії.
Про те, що соціальні норми споживання комунальних послуг значно завищені й більша частка наших грошей осідає у кишенях олігархів, політики згадують часто, особливо напередодні чергових виборів. Але усе це залишається поки що на рівні декларацій, предметно про зниження соціальних норм комунальних витрат поки що не говорив ніхто.
Люди різні – проблеми однакові
На адресу редакції надійшов лист від мешканки Кременчука Олександри Миколаївни Каян, у якому пенсіонерка порушила проблему, що є типовою для багатьох родин – претендентів на субсидію. “Шановна редакція газети “Зоря Полтавщини”, я ваша читачка із 1971 року. Звертаюся до вас із проханням пояснити і по можливості допомогти мені вирішити мою проблему. В квартирі ми мешкаємо удвох із чоловіком. Ще від народження разом із нами зареєстрований син, але 21 рік тому він одружився, і відтоді живе у квартирі своєї дружини. У нас із чоловіком пенсії невеликі: у мене – 1500 гривень, у чоловіка – 1700. Чоловік з 2006 року пересувається за допомогою милиць. За станом здоров’я він має право оформити інвалідність, але в нас не вистачає коштів їздити по лікарнях та лікарських комісіях. Тепер ми намагаємося оформити субсидію, адже на нові тарифи доведеться витрачати усю мою пенсію. Щоб отримати субсидію, я стала збирати документи. Аби доходи сина не враховували під час нарахування субсидії, у місцевому комунальному підприємстві ТОВ “Добробит” мені порадили привести двох сусідів, котрі б підтвердили, що син з нами уже тривалий час не проживає, і скласти відповідний акт про це. Я так і зробила. Звозити сусідів у “Добробит” мені обійшлося у 46 гривень, а сам акт коштував 29 гривень 60 копійок. Але коли усі ці документи разом із заявою і декларацією про доходи я принесла у відділення соціального захисту, мені тамтешні працівниці сказали, що мій “Акт про непроживання” недійсний, я маю нести довідку про доходи і сина, оскільки він також зареєстрований у квартирі. Я стала обурюватися, на що в управлінні соцзахисту мені відповіли: “Ми нічого не знаємо, питайте у Яценюка”. От якби платили б нам нормальну пенсію, то й субсидію не треба було б оформляти. А я тепер не знаю, як нам жити далі й оплачувати комунальні послуги”. Прокоментувати лист нашої читачки ми попросили заступника директора департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Світлану Матуйзо. Вона зокрема повідомила, що справді в отримувачів субсидії виникають питання, коли треба підтвердити непроживання окремих зареєстрованих у помешканні членів родини. І такі випадки непоодинокі. “Бо лише з 1 жовтня згідно з постановою Кабінету Міністрів України введено нові спрощення для громадян щодо оформлення субсидій для оплати житлово-комунальних послуг, а в їх числі – розширений перелік випадків, коли можна не включати зареєстрованих осіб у перелік користувачів комунальних послуг. Рішення про це приймає комісія при райдержадміністрації на підставі одного із документів, що підтверджує факт проживання людини в іншому місці”, – повідомила Світлана Матуйзо. У коментарях до урядового документа йдеться, що необхідність збирати низку документів та проводити обстеження домогосподарств спеціальними комісіями скасована. Така новація є дуже важливою, адже дасть можливість отримати субсидію, приміром, пенсіонерам, у яких зареєстровані дорослі діти, що фактично не проживають з ними. З чим власне і зіштовхнулася наша дописувачка. Також Світлана Матуйзо повідомила, що документи Олександри Миколаївни Каян направлені на засідання комісії при Кременчуцькій райдержадміністрації, котрі проходять щоп’ятниці, й згідно із представленими документами родина пенсіонерів має отримати позитивну відповідь. Хочеться сподіватися, що спеціалісти управлінь соціального захисту в Кременчуці, й не лише там, надалі будуть толерантнішими у спілкуванні із відвідувачами і перш ніж відправляти незахищених людей “до Яценюка”, розберуться у суті проблеми і намагатимуться вирішити її на місці.

Олена ІГНАТЕНКО.