Протягом року Міністерство юстиції України має більше 20 мільйонів контактів із громадянами. Це з одного боку гарно, бо громадяни чекають від чиновників розуміння і допомоги, з іншого – не дуже, адже у людей виникає чимало проблем. На цьому наголошує міністр юстиції України Павло Петренко і повідомляє, що наразі у Мін’юсті працюють над переформатуванням принципів роботи держустанови та максимальним спрощенням їх для пересічних українців. “Ми повинні бути міністерством справедливості і захисту українців, – зазначив Павло Петренко. – З наступного року буде повністю оновлене міністерство, і з’явиться нова філософія роботи державних управлінців”. Під час нещодавньої робочої поїздки до Полтави він розповів журналістам про нові сервіси Мін’юсту, які запрацюють найближчим часом і мають спростити продуктивні взаємини “держава – людина”.

Про реформи
Міністр юстиції переконаний, що наразі актуальними є питання реформи державної служби, і вона має бути однією з основних у наступному році. Проблеми надання послуг громадянам держслужбовцями полягають не лише у фаховій підготовці спеціалістів держслужби. Щоб державні службовці працювали сумлінно, потрібна і заробітна плата інша. “Бо коли оголосити конкурс і набрати нових людей, а спеціаліст в районі як отримував, так і отримуватиме 1000 гривень зарплати, а начальник відділу – 1200 гривень, то така реформа – це самообман, – переконаний Павло Петренко. – У бюджеті наступного року ми передбачаємо збільшення службовцям заробітної плати. Крім того, закордонні донори нам обіцяють близько 90 мільйонів євро, щоб провести реформу. Ми бачимо наслідки реформи на прикладі нової поліції, коли у Полтаві на 270 місць нових поліцейських подали заявки більше 5 тисяч людей. Адже обіцяна зарплата у 8–12 тисяч гривень – це серйозна мотивація. Такою ж має бути мотивація і в органах державної служби. Наприклад, для службовців, котрі працюють в органах юстиції, ми ввели легальну систему винагород, що також може слугувати мотивацією”, – зазначив Павло Петренко.
Про судову систему
Основною реформою в Україні має бути судова. Така сьогодні позиція простих людей. З цим погоджується і міністр юстиції. “Я вважаю, що реформа судової системи – це ключова реформа як у боротьбі з корупцією, так і в питаннях захисту простої людини”, – переконаний Павло Петренко. Очільник Мін’юсту погоджується з тим, що перевиховати українських суддів неможливо, треба змінювати всю систему. “Перевчити 9 тисяч чинних в Україні суддів, які формувалися останні 20 років, по-іншому мислити – неможливо. Адже хтось ці місця купував, хтось у судову систему потрапляв через зв’язки, – наголошує Павло Петренко. – Зарплата судді навіть для нинішніх важких часів є достойною. Це не 2 тисячі гривень, які отримує прокурор чи державний службовець. У судовій системі зарплата складає від 12 тисяч гривень і вище. Але для чинного складу суддів це, вочевидь, не є мотивацією, щоб працювати чесно. Тому шлях один – повне перезавантаження судової системи, оголошення відкритих конкурсів, набір нових людей у систему. Говорять, що у нас немає нових людей, щоб змінити судову систему. Це неправда. У нас є 40 тисяч адвокатів – це люди, які склали іспити, мають підготовку і практичний досвід. Є 8 тисяч нотаріусів, які з точки зору професійності склали не менш складний іспит, ніж суддя. У нас є пара тисяч викладачів юридичних факультетів, які мають учені ступені. Ми можемо при бажанні систему декілька разів переформатувати. Якщо відкриється доступ до цієї професії, я впевнений, конкурс буде не меншим, ніж по кілька десятків чоловік на місце”, – зазначив Павло Петренко.
Для радикальної зміни судової системи потрібні зміни в Конституції. У парламенті щодо цього поки що тривають дискусії. “Народний фронт”, “Самопоміч”, “Радикальна партія Олега Ляшка” зміни до Основного закону підтримують 100-відсотково, інші фракції – в процесі консультацій. “Якщо буде узгоджена позиція, ми маємо шанс в лютому вийти на набуття чинності змін до Конституції. Перехідний період – максимум півтора року. І до кінця 2017 року зможемо оновити судову систему. Разом із децентралізацією це буде найфундаментальніша реформа. За ці дві реформи, на мою думку, нам можуть подякувати нащадки”, – наголосив Павло Петренко.
У свою чергу Мін’юст до кінця року проведе реформу системи судових виконавців. Буде введений інститут приватних судових виконавців, за прикладом роботи приватних нотаріусів. Таким чином, переконаний Павло Петренко, інтенсивність і ефективність виконання судових рішень концептуально зміняться.
Про безоплатну правову допомогу
Наразі пріоритетним напрямком роботи Міністерства юстиції України є розвиток і розширення мережі Центрів безоплатної правової допомоги. На території Полтавської області їх працює шість. “У зв’язку із утворенням об’єднаних територіальних громад я планую, щоб такі центри з’явилися у кожній громаді, – зазначив Павло Петренко. – На даний час більше 20 тисяч людей отримали допомогу в Центрах надання безоплатної правової допомоги лише з адміністративних і цивільних справ, не рахуючи кримінальних. Тепер через подання у парламент ми хочемо розширити коло осіб, які мають право на отримання допомоги в цих Центрах. Якщо зараз право на безкоштовного адвоката мають особи, доходи яких менші одного прожиткового мінімуму доходів громадян, то ми хочемо зробити, щоб доходи громадян, які матимуть право на безкоштовного адвоката, були менші двох прожиткових мінімумів. Окремо щодо учасників АТО. Зараз вони можуть отримати безкоштовну послугу адвоката після того, як отримали статус учасника бойових дій. Але є безліч ситуацій, коли потрібна допомога якраз для оформлення цього статусу. Тому в нашому законопроекті прописано, що людина, яка має право на оформлення відповідного статусу, матиме право звернутися за безкоштовною допомогою до адвоката на стадії оформлення цього статусу”, – наголосив очільник Мін’юсту.
Про перший документ
Про спрощений сервіс Мін’юсту, реалізований на Полтавщині, коли свідоцтво про народження дитини батькам вручають прямо в пологовому будинку, “Зоря Полтавщини” вже повідомляла. Павло Петренко під час спілкування із журналістами також повідомив, що услід за обласним перинатальним центром такий сервіс незабаром з’явиться і в Полтавському міському пологовому будинку, а в наступному – в пологових будинках районних центрів. “Я думаю, що в наступному році першими, хто приєднається до такої ініціативи, будуть об’єднані громади, де сильніше місцеве самоврядування, – зазначив Павло Петренко. – Цей сервіс найбільше сприймається. Як і он-лайн-одруження. Із 700 відділів РАЦС, що діють по всій території України, 126 підключилися до нашої електронної системи. Тобто документи на одруження можна подати без приходу в відділення РАЦС. Ви самостійно на сайті обираєте дату і час одруження. Уже декілька тисяч людей скористалися таким сервісом. Такі скорботні документи, як свідоцтво про смерть рідних, зараз можна подавати он-лайн. Те ж стосується і зміни прізвища. Тобто ми поступово вирішили стати електронним міністерством”, – зазначив Павло Петренко.
Із наступного року в Україні також буде запроваджуватися
ID-картка – новітній паспорт, котрий ідентифікуватиме особу від самого народження. Це – європейський досвід, і в Україні ця новація запроваджуватиметься для того, щоб виконати усі зобов’язання перед Євросоюзом щодо безвізового режиму. “Щодо впровадження поетапного механізму обміну старих паспортів, то ми ділимо людей на три категорії: повнолітні; ті, кому виповнилося 16 років і вони отримують свій перший паспорт; новонароджені. Зараз згідно із законопроектом, який уряд передав у парламент, передбачено, що, починаючи із 2016 року, ІD-картка видається тим, хто має на це перше право в 16 років (до речі, в законодавстві ми запропонували видавати ІD-картки з 14 років ). Другим етапом буде обмін старих паспортів під час вклеювання фото, тобто людям, яким виповнилося 25 і 45 років. Я думаю, що у 2017 році ми вже зможемо робити ідентифікацію під час видачі свідоцтва про народження. І до 2020 року ми повинні завершити цей процес – тобто до повноцінного запуску всіх етапів ідентифікації”, – зазначив Павло Петренко.
Про землю
Питання землі сьогодні – найболючіше в Україні. Загалом можна говорити про вісім мільйонів гектарів землі, які знаходяться в тіньовому обігу. Із них 2,5 мільйона гектарів – це землі державної і комунальної власності, що знаходяться в “підвішеному” стані, бо немає чіткого розподілу меж земель державної і комунальної форм власності. Землі, що знаходяться між населеними пунктами, ніби і є державною власністю, але в багатьох населених пунктах елементарно не встановлені межі. “Тому зараз уряд готує пакет із семи законів, які регулюють саме питання відносин державної і комунальної форм власності на землю та спрощення процедур оформлення права власності на землю громадянами. Сюди ж входять і питання обліку земель, адже на даний час у реєстрах Держгеокадастру відображені лише 5 відсотків від усієї кількості земель в Україні, – зазначив Павло Петренко. –  Деякі положення вже концептуально погоджені між членами робочої групи, тому я можу їх озвучити. Перше – це мотивація для об’єднаних територіальних громад. Вони однозначно отримуватимуть право для управління всіма землями, які знаходяться між населеними пунктами, тобто ті, що зараз перебувають у державній власності. Це серйозний інструмент і мотивація для розвитку цих громад. Другий блок питань стосується оформлення земель громадянами – цей процес зведеться до мінімальної кількості контактів із державними службовцями. Зараз пораховано, що треба сім разів звертатися до органів влади, щоб отримати земельну ділянку. Хочемо вийти, щоб таких контактів було тільки два – первинна подача документів і видача рішення про виділення землі. Питання щодо вторинного обігу земельних ділянок несільськогосподарського призначення ми вже максимально спростили – договір оформляється у будь-якого нотаріуса без виготовлення нового акта на право власності на земельну ділянку. І останнє – інвентаризація земель, наповнення інформацією про наявність земель реєстрів земельного кадастру. Це найскладніша проблема. У 2007–2013 роках агенція земельних ресурсів освоїла більше мільярда гривень технічної допомоги на створення кадастру і наповнення його інформацією. Фактично ці гроші пішли в іншому напрямку. Зараз ми шукаємо технічної допомоги від наших міжнародних донорів, щоб запустити проект внесення реальної інформації до земельного кадастру”.
Інша сфера тіньових земель – це “відмерла спадщина”, тобто земельні паї, на які їхні потенційні власники не оформили право власності й померли, а спадкоємці померлого власника не заявили про свої права. “Зараз орієнтовно 1,3 мільйона гектарів земель є “відмерлою спадщиною”. Гіпотетично ця земля має бути повернута в державну власність. А насправді цією землею маніпулюють місцеві чиновники й отримують непоганий “нетрудовий дохід”, – зазначив Павло Петренко. – Об’єктивно з роками кількість такої землі буде лише зростати. Ці питання мають вирішувати місцеві громади та органи місцевого самоврядування, бо потенційно така земля буде переходити до них. Але зараз органи місцевого самоврядування не володіють інформацією, яка земля належить до категорії “відмерлої спадщини”, і немає механізму, як ця земля повинна перейти у власність громади. Ми плануємо створити інформатизовану систему, із реєстром власників земельних паїв, а також законодавчо врегулювати проміжок часу, протягом якого земля, у якої не знайшовся власник, перейде у власність територіальної громади.
Така колізія виникає тому, що немає обміну інформацією між нашим реєстром цивільних справ (тобто реєстром народження і смерті), який у нас наповнений на 100 відсотків, та реєстром земельного кадастру про власників землі. Якби вони були синхронізовані, ми б чітко бачили перелік тих людей, які померли і за ким не була оформлена спадщина. Тоді ці землі легко інвентаризувати і передати у державну власність чи у власність місцевих громад. Одна із ініціатив, що буде в пакеті законів, – це мотивація об’єднаних місцевих громад до проведення інвентаризації та виведення сфери земельних відносин на легальний рівень”, – зазначив Павло Петренко.