Аграрії сільськогосподарського виробничого кооперативу “Батьківщина” Котелевського району до свого професійного свята підготувалися ґрунтовно. Поля господарства підготовлені під майбутній урожай, вдосталь заготовлено кормів для громадського тваринництва, а комори СВК повняться зерном. Відремонтована сільгосптехніка поставлена в ангари на зимове зберігання. У завершальній стадії – розрахунок за оренду земель із пайовиками кооперативу.
Очолює господарство, знане в усій Україні, керівник із майже 38-річним досвідом і високопорядна людина, котра заслужено користується неабияким авторитетом у регіоні, Герой України, заслужений працівник сільського господарства України, Почесний член Національної академії аграрних наук, депутат обласної ради Олександр Коросташов.

СВК “Батьківщина” має статус насіннєвого господарства із виробництва репродукційного насіння озимих і ярих зернових культур та першого покоління гібридів кукурудзи й соняшнику. Тут функціонують племінні ферми великої рогатої худоби української червоно-рябої породи, тонкорунних овець породи прекос та полтавських глинястих курей. Загалом у кооперативі вміло застосовують і віковічний хліборобський досвід, і новітні вітчизняні та світові напрацювання в аграрній галузі.
Хлібороб від діда-прадіда, Олександр Григорович Коросташов зумів згуртувати навколо себе дружній фаховий колектив однодумців, людей небайдужих, відданих хліборобській справі. Серед них – кращі за професією комбайнери Володимир Луговий та Олександр Животовський, доярки Світлана Довгопол та Олександра Каплуновська, телятниця Надія Цонинець, свинарка Ірина Єсипчук, тракторист Микола Дрижирук, електрогазозварник Сергій Григоренко, столяр Іван Шепель, птахівниця Лідія Чухрай, водій Микола Старокожко.
Вольовий характер, цілеспрямованість і наполегливість у досягненні мети формувалися в Олександра Коросташова змалку, в повоєнне лихоліття, коли шматок черствого чорного хліба коштував дорожче від золота. Спочатку був підпасичем, потім возив воду жниварям, а далі – причіплювач, тракторист, бригадир тваринницької ферми, бригадир тракторної бригади. Усе це – етапи трудової біографії мудрого аграрія і досвідченого керівника, якого земляки на цьогорічних виборах уже вп’яте обрали депутатом обласної ради. А довіру людей Олександр Григорович не може не виправдати. Такий уже в нього життєвий принцип.
***
Батьківщина – батьківська сторона. Мабуть, невипадково саме таку назву має СВК “Батьківщина”. Адже ставлення керівництва до працівників тут по суті батьківське. Це чи не єдине в регіоні господарство, де ще й понині членам кооперативу надається житло.
– Щоб збудувати добротний будинок з надвірними спорудами, нині треба затратити не менше 500 тисяч гривень. Ми ж продаємо садиби нашим працівникам, а це в основному молоді сім’ї або приїжджі, приблизно за 100 тисяч на виплат на 10 років. У останні роки ми купуємо будинки, ремонтуємо їх і надаємо людям. У цьому році, наприклад, 3 будинки збудували й 3 – купили, – розповідає заступник голови правління СВК з економічно-комерційних питань Любов Березка. – Загалом же за той період, відколи СВК очолює Олександр Григорович, побудовано 305 будинків. Із них більше половини – вже викуплено.
Щорічно СВК “Батьківщина” виділяє на підтримку соціальної сфери по 3 мільйони гривень. Значні кошти витрачаються, скажімо, на повністю безкоштовне харчування дітей у Котелевських ЗОШ №2 і №7, допомагають і Великорублівській ЗОШ, хоча вона й знаходиться на території іншого агроформування. Господарство щорічно ремонтує у школах класи, купує дороговартісне обладнання, меблі, оргтехніку. Підтримує СВК й культурну сферу, опалює за власний кошт Будинок культури, в якому працюють 3 гуртки художньої самодіяльності, хорові колективи “Надвечір’я”, “Дивоцвіт” і “Козаки з “Батьківщини”. За рахунок виплат за майнові паї тут допомагають своїм працівникам і в біді, коли потрібно кошти, наприклад, на лікування, і в радості, не забувають і про ветеранів виробництва.
Саме турботою про працівників СВК можна назвати й такі факти, як наявність 5 їдалень у виробничих підрозділах кооперативу, де всього лишень за 3 гривні 50 копійок на день людина може поснідати й пообідати. Тут, до речі, й хліб самі кухарі в їдальнях випікають, аби свіжий і без всіляких домішок був. А ще – обабіч території кожної бригади чи ферми плодоносить фруктовий сад. Тож мають і власноруч приготовлену сушку, і компоти та фрукти на столах. Для потреб кооперативу також на 2 гектарах вирощують овочі, на 5 – картоплю. Гречку, просо, горох теж вирощують, аби, пропустивши через крупорушку, дати селянам на паї. До речі, в день нашого перебування в сільгоспкооперативі на паї видавали крупи трьох видів, олію, мед. Раніше видавали зерно, а пізніше даватимуть і цукор.
***
Вочевидь, відмінність кооперативної форми господарювання над приватними сільгосптовариствами й визначається тим, що в СВК по суті всі члени трудового колективу та працівники, які вийшли на заслужений відпочинок, є співзасновниками агроформування. А таких загалом у “Батьківщині” – 680 осіб. І саме працівники кооперативу визначають майбутнє свого господарства. Адже тут практично в усіх виробничих підрозділах діють бригадні й фермські ради, які вирішують соціальні питання працівників господарства. Щоквартально в сільгоспкооперативі відбуваються загальні збори засновників СВК, тобто всіх працівників. На зборах керівництво звітує, де, на що і як використали громадські кошти, де допущено прорахунки і які перспективи агроформування. Що ж до планів, то вони досить амбітні. Адже  якщо на МТФ №2 вже майже 3 роки функціонує доїльний зал типу “ялинка”, де одноразово  видоюється 32 корови, то такий же потрібно встановити й на МТФ №1. А це – неабиякі кошти. Також у “Батьківщині” значну увагу приділяють сортооновленню, підвищенню продуктивності рослинництва. Значні кошти тут вкладаються в оновлення машинно-тракторного парку. В цьому році, наприклад, придбали високопродуктивний зернозбиральний комбайн і трактор іноземного виробництва.
Повертаючись до виробничих буднів, слід зазначити, що цього року, на жаль, значно знизилася рентабельність агровиробництва, констатує головний економіст господарства Любов Березка:
– Ціни на сільськогосподарську продукцію зросли не настільки, як на пально-мастильні матеріали, міндобрива чи запчастини. Скажімо, якщо за 9 місяців цього року ми за молоко вторгували 17 мільйонів гривень, то тільки на пальне за цей же період витратили 12 мільйонів, ще 3 мільйони – на насіння, майже 9 мільйонів – на міндобрива й засоби захисту рослин. Якщо ж говорити про реалізаційні ціни на м’ясо в живій вазі, вони просто “смішні”: кілограм яловичини, без урахування ПДВ, коштує нині трохи більше 21 гривні, свинини – близько 18 гривень… Щодо цін на зерно, то вони мають для господарства складати не менше 3,5 тисячі гривень, – додає Любов Іванівна.
Не радує аграріїв і цьогорічне затяжне бездощів’я. Уже зараз зрозуміло, що в “Батьківщині” навесні доведеться повністю пересівати тисячу гектарів озимини. А значить, господарство матиме при виробництві зернових колосових культур фактично подвійні витрати, компенсувати які навряд чи вдасться.
І все ж, незважаючи на негаразди сьогодення, працівники СВК “Батьківщина” впевнені у своєму майбутньому, в майбутньому своєї Батьківщини. Адже вони самі, своєю працею, творять це майбутнє.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”