День української писемності та мови, який відзначався 9 листопада, знову вихопив нас із кола буденних проблем і вкотре нагадав про те, що віками було й залишається над усіма випробуваннями й скрутами: ми – нація, ми – народ, допоки живе наше рідне, прекрасне й всесильне Слово.
У Полтаві з нагоди свята відбулася низка цікавих подій. Найяскравіша з них пов’язана з тим, що цього року місія відкрити ХVI Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика випала саме нашому обласному центру. Чимало краян різного віку приєдналися також до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності, відвідали книжкові виставки та інші заходи.
Іспит на єдність
Всеукраїнський диктант національної єдності вп’ятнадцяте став тією невидимою і чудесно міцною ниткою, яка об’єднала українство в усьому світі в одну щиру й дружну родину, вишила на полотні сучасної цивілізації правічні українські обереги, розцвіла квітчастим рушником на всі близькі й далекі землі-материки. Цього року акція вже офіційно набула статусу Міжнародної – до неї організовано приєдналися українці Польщі, Китаю та Австралії.
Щоб відчути плечем до плеча й серцем до серця мільйони незнайомих, але рідних за спільним національним корінням людей, достатньо було лише взяти до рук аркуш паперу та ручку й стати учасником започаткованого Національною радіокомпанією України в 2000 році диктанту: перейнятися в одну й ту ж мить єдиною думкою, єдиним словом і безміром усього, що таїть його багатовікова пам’ять. Традиційно багато українців писали диктант удома, біля радіоприймачів, але з кожним роком зростає і кількість сміливців, які зважуються писати його в публічних місцях. Зокрема в Полтаві всіх охочих запросили в обласну бібліотеку для юнацтва імені Олеся Гончара.

Юні знавці рідної мови.

– Чимало людей трішки соромляться писати диктант у присутності інших, кажуть, що вдома почуваються впевненіше, але ми намагаємося пояснити, що суть не в тому, щоб продемонструвати високий рівень своєї грамотності, хоча, звісно, до цього варто прагнути. Головне, що диктант – це можливість одночасно виконати цю роботу й у такий простий спосіб засвідчити свою підтримку рідній мові, бажання вдосконалювати власні знання, – розповіла провідний бібліотекар Вікторія Піскова.
Удруге до Всеукраїнського диктанту національної єдності вирішила приєднатися і колега Вікторії Піскової – Тетяна Нестулова. Вона належить до покоління, чиї шкільні роки припали на тотальне панування російської. Вільне володіння розмовною українською мовою поки що їй не вдається, але досвід ведення фахової документації державною мовою за плечима солідний. “Мені дуже цікаво було перевірити себе минулого року – і результат порадував: жодної орфографічної помилки, трішки не розібралася тільки з пунктуацією. Сьогодні також буду писати”, – розповіла Тетяна Нестулова.
Серед юних учасників акції – десятикласник Полтавського НВК №16 Ігор Кулик. У власних силах хлопець не сумнівався, оскільки зазвичай за шкільні диктанти отримував десять балів. “Хвилююся зовсім трішки, – поділився він настроєм. – До акції приєднався вперше, але писати диктанти навіть люблю”.
Поки близько двох десятків полтавців займали місця за письмовими столами в бібліотеці, з радіоприймача лунали вітання від українців із Шанхаю (Китай), які також готувалися до написання диктанту. Окрім того, стало відомо, що в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка диктант писатимуть віце- прем’єр-міністр, міністр культури України В’ячеслав Кириленко, заслужені артисти України Віктор Павлік, Анжеліка Рудницька та інші знамениті особистості.
У попередні роки на Українське радіо було надіслано й перевірено близько 160 тисяч диктантів. За останніми спостереженнями, цього року кількість учасників акції була значно більшою, ніж зазвичай. Цікаво, що текст для диктанту щоразу створюється спеціально, тож до офіційного оприлюднення, зокрема в мережі Інтернет, його ніде неможливо знайти. Нині диктант був присвячений саме Всеукраїнському диктанту національної єдності. Листи з виконаним завданням на Українське радіо дозволялося надсилати протягом двох днів. На найграмотніших українців чекають призи.

Лауреати обласної премії імені Леоніда Бразова Федір Чужа, Наталія Харасайло, Віктор Сердюк, Тетяна Демиденко, Вадим Демиденко, Олена Гнізділова.

Конкурс оборонців і хранителів слова
Урочисте відкриття ХVI Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика зібрало в Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя тих, хто плекає правічне українське Слово й на батьківській землі, й далеко за її межами. Честь оголосити про відкриття змагань оборонців і хранителів рідної мови мав доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАНУ, голова журі конкурсу Павло Гриценко:
– Благословенна була думка очільників “Просвіти”, які звернулися до Президента України Леоніда Кучми з тим, щоб визначити один день, коли ми не будемо думати ні про що інше, крім української мови. Замислимося про її роль у нашому житті, про її глибини і про те, що кожен із нас персонально може зробити для розвитку цієї мови, для увічнення її, для того, щоб вона залишалася Господинею у нашій державі. Не вірте тим, хто лукаво підкидає нам щоразу думки, що ще одна мова може бути державною, що українцям байдуже, якою мовою говорити. Це – неправда. Українці були, є і залишаться завжди патріотами. А це означає, що від рідної мови вони ніколи не відступляться. І як можна відступитися від мови, якою вже в ХІ столітті, тисячу років тому, були створені шедеври світової літератури! Як можна відступитися від того величезного досвіду сотень наших пращурів, які створили цілі “копиці” рукописів, частина з яких досі ніким ще не була опрацьована! І частина з них такої ваги, що якби інші народи мали те, то вони б, важко й уявити як, гонорували.
Протягом останніх років до Міжнародного конкурсу долучилися мільйони учасників з-понад 20 країн світу. Щорічно серед них налічується близько 5 тисяч учнів та студентів Полтавщини. Чесних змагань і перемог усім цьогорічним конкурсантам зі сцени театру побажав голова облдержадміністрації Валерій Головко. Цікаву й актуальну для українців думку з “немодного” нині Карла Маркса присутнім процитував голова обласної ради Петро Ворона: “Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову”. Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко розповів, що мав можливість цього дня писати Всеукраїнський диктант національної єдності в Полтавській спеціалізованій школі №3 і що саме такі заходи допомагають пробуджувати у юного покоління любов до рідної мови набагато дієвіше, ніж звичайні уроки й лекції.
Учасникам зібрання нагадали також, що І Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено в 2000 році, а з 2003-го він, на жаль, проходив уже без участі його незабутнього ініціатора та мецената – Петро Яцик пішов у засвіти. Видатний українець, успішний канадський підприємець був першим меценатом багатотомної “Енциклопедії українознавства”, на переклад і друк монументальної праці “Історія України-Руси” Михайла Грушевського пожертвував 15 мільйонів доларів. І це лише дещиця зі звершених ним благодійних справ.
Заснована Петром Яциком Ліга українських меценатів і нині опікується спонсорською підтримкою у проведенні Міжнародного конкурсу знавців української мови та нагородженні його переможців. На відкритті в Полтаві її представляла заступник виконавчого директора Олена Шевчук. З теплою промовою до зібрання звернулася голова Союзу українок Австралії Галина Касіян: “Ми радіємо, що конкурс щороку відбувається, незважаючи на великі перешкоди й труднощі, особливо зараз, коли в Україні вже більше року триває війна проти запеклого ворога, коли Україна бореться, захищаючи незалежність, цілісність своєї держави”. Пані Галина розповіла, що Союз українок Австралії з 2002 року пересилає зібрані кошти на підтримку і відзначення переможців конкурсу. В Австралії українці долучаються до участі в ньому вже вп’яте. Активним учасникам минулорічного конкурсу з Полтавщини Галина Касіян вручила подячні дипломи й подарунки.
Під час урочистого зібрання в театрі відбулася також церемонія нагородження лауреатів обласної премії імені Леоніда Бразова, заснованої обласною радою на підтримку української мови та писемності. Про них читачі “Зорі Полтавщини” вже мали можливість дізнатися на сторінках газети. Подячні дипломи від Ліги українських меценатів Павло Гриценко вручив колективам Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського та Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені
М.В. Гоголя. Вручаючи відзнаку ректору ПНПУ імені В. Г. Короленка, доктору філологічних наук, професору Миколі Степаненку, Павло Гриценко так описав його авторитет у колах мовознавців: “Коли звучить “Полтава” – мовознавці розуміють “Микола Степаненко”, коли звучить “нові педагогічні ідеї” – це про університет, який очолює Микола Степаненко”.
Ректор полтавського педагогічного вишу, як завжди, яскраво й одухотворено освідчився у любові до рідного Слова: “Мова наша є, була й буде вічно. Могутньою рікою тече вона, гонить хвилі в океани своїх лексиконів, вабить фонетичною розкішшю, синтаксичною гнучкістю, словотворчою неповторністю. У нашої мови був початок, але не буде кінця. Ми гуртувалися, гуртуємося і будемо стояти біля неї, як біля вівтаря нашої духовності”.
Завершилися урочистості святом музики й української пісні, вершиною якого став виступ українського народного хору “Калина” під орудою заслуженого діяча мистецтв України, професора ПНПУ імені В.Г. Короленка Григорія Левченка.

Вікторія КОРНЄВА
Анна ВАСЕЦЬКА (фото)
“Зоря Полтавщини”