Володимир Плескач – мешканець села Лутовинівка Козельщинського району. В серпні 2014-го прийшов добровольцем у роту патрульної служби міліції особливого призначення “Кременчук”. Боронив Батьківщину в гарячих точках на Сході. Позивний має “Козак”, до речі, за статусом, бо є отаманом Козельщинського полку обласного громадського об’єднання “Наддніпрянське вільне козацтво”.
Добре знає Володимира Плескача голова ради отаманів “Наддніпрянського вільного козацтва” Борис Гонза:
– Ми тісно співпрацюємо, влаштовуємо свята, їздимо один до одного. Він – активна людина. Організував козацький полк у Козельщинському районі. Спільними силами ми реконструювали Шар-гору, що поблизу села Приліпка, де щороку відбуваються козацькі дійства. Хочемо завершити роботу із поновлення цього історичного місця. Плескачі – козацького роду. Володимир гідний своїх пращурів. Патріот України. Щирий і дуже порядний. Допомагає нашим козакам, зокрема організував для них кілька робочих місць у районі. Він – перевізник, тож запропонував чоловікам працювати водіями маршрутних автобусів. Традиції роду Плескачів продовжує і син Володимира, Олег. Він – також козак. Крім того, хлопець – теж боєць роти “Кременчук”.
– Володимир Григорович не залишає без уваги жодного прохання допомогти школі. Практично всі екскурсійні поїздки наших учнів і вчителів – як до Псла, так і до Кременчука чи Полтави – відбуваються завдяки тому, що він надає для цього транспорт. Крім того, місцеве козацтво під його керівництвом веде патріотично-виховну роботу серед юнацтва. Згадаймо хоча б організовані ним захоплюючі показові виступи козаків у рамках відзначення Дня Перемоги, – говорить заступник директора Лутовинівської ЗОШ І–ІІ ступенів Алла Іващенко.
Лутовинівський сільський голова Володимир Григоров додав, що Володимир Плескач завжди був і є активним учасником життя місцевої громади. Він – енергійна й життєрадісна людина.
– Надійний, завжди підтримає, допоможе. Таких би побільше, як він, – розповів про чоловіка командир роти “Кременчук” Олег Беркеля. – Володимир – афганець. У підрозділі він став наставником для молоді, ділився життєвим досвідом. Бойові побратими його поважають, адже “Козак” – то не просто позивний, а лицарські вчинки. Із ним ніколи не виникало конфліктів. Володимир Плескач вміє знаходити спільну мову з людьми. У березні 2015-го – його крайня ротація. Нині Володимир, на жаль, хворіє. Спілкувалися із його дружиною, вона говорить, що багато коштів потрібно витрачати на ліки. Але він – справжній боєць, не поступається страшній недузі. Дай, Боже, йому перемогти і в цьому бою. Він має жити. Ми щиро зичимо йому одужати і чекаємо в колективі.

Надія Литвин
Журналіст
Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”