Упродовж століть свято Покрови Пресвятої Богородиці набуло особливо важливого змісту, оскільки пов’язане із боротьбою за свободу та порятунком від ворогів. Волелюбні козаки, які зі зброєю в руках боронили свою Вітчизну та віру, були переконані, що Свята Покрова охороняє їх, а Божу Матір вважали своєю заступницею. Тому у часи незалежності свято Покрови почало відзначатися ще і як День українського козацтва. Просячи заступництва у Пресвятої Богородиці, вояки саме на свято Покрови заснували легендарну визвольну армію – УПА.
Для українців це свято не тільки релігійне, а й національне. Воно єднає країну, закликає усіх до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами.
Нині, коли на східних теренах України точиться боротьба за соборність і суверенітет держави, українці мають бути гідними спадкоємцями духовних цінностей та продовжувачами багатих традицій і славних справ предків. Саме тому 14 жовтня Президент України Петро Порошенко задля вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості встановив нове державне свято – День захисника України, підписавши відповідний Указ.
На Полтавщині нове державне свято супроводжувалося низкою урочистостей. Загалом по області відбулося 1200 тематичних, національно-патріотичних, скорботних заходів.
День захисника України Полтава розпочала традиційним покладанням квітів до пам’ятника українським загиблим козакам. Сотні небайдужих людей зібралися тут, аби вшанувати споконвічний дух вольності та незалежності нашого народу. Як до нових традицій ставляться полтавці, військові?
Учасник антитерористичної операції Руслан Сухерха родом зі Сніжного, яке зараз підконтрольне так званій “ДНР”. У свій день народження 14 жовтня, також приніс квіти до пам’ятного знака українським козакам. Він добре пам’ятає той день, коли свято Покрови оголосили державним святом та вихідним: “Ми стояли під Донецьком, коли усі дізналися про Указ Президента щодо відзначення Дня захисника України. Нас тут же накрили “градами” – так сепаратисти просалютували з нагоди свята. А якщо серйозно, то така дата справді дуже потрібна. Уже час відходити від радянських традицій і відзначати наші рідні українські свята. Тим паче, що це не чергова червона дата календаря – це споконвічне українське свято зі своїми чудовими козацькими традиціями”.
“Свято Покрови – свято українського народу, козацтва, українського війська. І я сьогодні бажаю усім нам, щоб Україна залишалася єдиною і неподільною. Це дуже велике свято. Сьогодні сюди прийшло багато людей, вони прийшли з великою радістю і натхненням. Я низько вклоняюся нашим воїнам за їхню відданість, з якою вони боронять наші кордони на Сході України. Я переконана, це свято ще сильніше згуртує, об’єднає всіх людей заради спільної ідеї – жити у вільній, демократичній і сильній державі”, – поділилася своїми думками полтавка Ірина Кривенко.
До пам’ятника українським загиблим козакам громада обласного центру на чолі із головою облдержадміністрації Валерієм Головком, головою обласної ради Петром Вороною, міським головою Полтави Олександром Мамаєм поклали квіти. А у височінь здійнялися білі голуби, ніби вільний дух нашої незламної і нескореної рідної землі України.
***
Полтавці вшанували пам’ять тих, хто на початку ХХІ століття заради захисту своєї держави віддав найдорожче – своє життя.
На Алеї Героїв, що на центральному кладовищі міста, полтавці віддали шану загиблим землякам – учасникам антитерористичної операції. На кладовище із квітами та лампадками прийшли дуже багато людей, серед них – батьки, дружини, діти, друзі, знайомі, побратими полеглих Героїв.
Час спливає, але рани на серцях земляків не гояться. Вони ятряться і повсякчас нагадують про неоплатний борг усіх полтавців перед родинами загиблих Героїв, які вберегли мирне і чисте небо над рідним краєм. Як і раніше, серце крає “Пливе кача…”, по щоках збігають рясні жіночі і скупі чоловічі сльози, а навпроти на синьо-жовтих стягах ряд чоловічих портретів. Вони молоді, усміхнені, у військовій формі, із життєствердним поглядом. І такими залишаться назавжди…
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький, УПЦ КП Федір відслужив панахиду за всіма загиблими у ході проведення АТО українськими військовими. “Споконвіку ми прагнули до свободи і завжди страждали. Немає, мабуть, серед європейських країн народу, який страждав би більше, аніж українці. Ми любимо свободу, ми готові відстоювати цю свободу ціною власного життя”, – зазначив владика Федір.
Учасники скорботного зібрання вшанували пам’ять загиблих Героїв хвилиною мовчання та поіменно згадали кожного полтавця, який найдорожчою для себе та своїх родин ціною боронив нашу свободу і незалежність.
16 полтавців власним життям заплатили за незалежність своєї держави. Усі вони того дня були нагороджені відзнаками обласної ради “За вірність українському народові” І ступеня (посмертно). Голова облдержадміністрації Валерій Головко, голова обласної ради Петро Ворона, заступник міського голови Полтави Світлана Порохня вручили відзнаки батькам, дружинам та дітям загиблих героїв.
***
Кілька років пам’ятник гетьману України Іванові Мазепі простояв на території Київського творчо-виробничого комбінату “Художник”. І ось нарешті напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України, Дня українського козацтва він вирушив у мандрівку до Полтави.
Монумент відлитий із бронзи, заввишки – 3,2 метра, важить 2,5 тонни. У правиці гетьман тримає булаву, а у лівій руці – один із універсалів.
Виготовив такий масштабний проект заслужений художник України киянин Микола Білик. Народний депутат України чотирьох скликань, голова Полтавського обласного осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський зазначив, що митець працював над скульптурою близько року. Монумент був готовий до встановлення в Полтаві на Покрову 2009-го.
Під час роботи над пам’ятником у майстерні скульптора було зібрано півтора десятка зображень Івана Мазепи. Найбільше рис бронзова постать гетьмана України увібрала з портрета Мазепи з елемента іконостаса, придбаного Президентом України 2005–2010 років Віктором Ющенком. “У Білика Мазепа вийшов державцем. Сильним, мужнім захисником, що утверджує Україну й перекреслює полтавську катастрофу”, – зазначив Микола Кульчинський.
Коштує пам’ятник близько 1 мільйона 700 тисяч гривень. Жодної копійки Державного бюджету на нього не витратили – громада зібрала понад 1 мільйон 400 тисяч гривень. Ці кошти – пожертви небайдужих людей з усієї України, які підтримали ініціативу створення скульптури. Звісно, найактивнішими у цій справі стали полтавці. Останню крапку у виплаті необхідної суми – боргів творчо-виробничому комбінату “Художник” – поставив голова облдержадміністрації Валерій Головко, виділивши 300 тисяч гривень із власного фонду, а також додавши ще 20 тисяч гривень за архітектурне містобудівне обґрунтування. Очільник ОДА теж приїхав до Києва. Він зазначив, що повернення Мазепи в Полтаву – важлива подія для краю та всієї держави загалом, бо встановлення пам’ятника Іванові Мазепі – чергова віха новітньої історії України.
Загалом у країні, за словами Миколи Кульчинського, погруддя гетьмана встановлене у Мазепинцях Білоцерківського району Київської області. Є пам’ятник у Чернігові, а також спільний монумент Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ у Дігтярівці Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Подібного ж до витвору Миколи Білика годі й шукати. Відтепер він стоятиме у Полтаві.
Дозвіл міськвиконкому на його розташування, каже Микола Кульчинський, є. Нині справа за встановленням.
Пам’ятник гетьману України Іванові Мазепі стоятиме на Соборній площі біля Свято-Успенського кафедрального собору, дивитиметься на схід сонця. Місце довкола пам’ятника викладуть плиткою, зроблять підсвітку. Після встановлення на постамент пам’ятник від нижньої до верхньої точки, себто гетьманської булави, буде заввишки майже 7 метрів.
Крайовий отаман обласного козацького товариства Соборного Козацтва України “Січ” Віктор Убийвовк, який разом із товаришем приїхав провести Мазепу з Києва до Полтави, зазначив, що полтавські козаки й на рейди виходитимуть, аби пильнувати гетьмана від недругів й шукачів легкої наживи. Крім того, біля встановленого пам’ятника працюватимуть камери відеоспостереження.
***
Полтава дочекалася Мазепу. Пам’ятник гетьману України презентували полтавцям і гостям міста. На черзі – спорудження постаменту під бронзову фігуру. Усі роботи планують завершити у кінці листопада та освятити за участю Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
А того дня стати учасниками історичної миті та сфотографуватися на фоні пам’ятника прийшли тисячі полтавців.
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір провів молебень за Україну та звернувся до присутніх із промовою. Адже постать Івана Мазепи неоднозначна, й історію трактують по-різному. Владика Федір звернув увагу на анафему, оголошену руською церквою гетьману: “Іван Мазепа – найбільший, мені здається, в Європі церковний благодійник. Принаймні жоден володар України чи Російської імперії не пожертвував на Церкву такої кількості коштів і ресурсів, як це зробив Іван Мазепа. Довгий час у церквах за нього молилися як за благодійника, й анафема, виголошена за наказом Петра І, виглядала як політичний акт”. Владика Федір наголосив, що анафема ще у 20-х роках минулого століття з гетьмана була знята, і тоді вперше на Софійській площі відслужено панахиду.
Далі взяв слово ініціатор встановлення пам’ятника Івану Мазепі у Полтаві Микола Кульчинський: “Я не буду згадувати тих, хто заважав встановленню пам’ятника, але хочу згадати тих, хто з різних куточків України надсилав пожертви. Ідея зведення у Полтаві пам’ятника Івану Мазепі виникла ще у 2004 році, коли ми вдруге вдало провели рок-фестиваль “Мазепа-фест”. Але коли успішні, здавалося б, спроби виділити на ці цілі кошти з Державного, а потім із обласного бюджетів провалилися, у 2009 році ми оголосили про всеукраїнський збір ресурсів. Тоді у спільну справу вносили хто 5 гривень, хто – 20, хто – кількасот. Третій Президент незалежної України Віктор Ющенко пожертвував 150 тисяч гривень, один із банків – 100 тисяч. Полтавські художники на аукціоні продали на 40 тисяч гривень картин, аби долучитися до збору коштів. Ще 40 тисяч гривень вдалося зібрати завдяки благодійному концерту Олега Скрипки. Були також пожертви у 250 тисяч гривень, 150 та 50 тисяч. Але ці благодійники залишилися невідомими. Найбільше коштів пожертвували полтавці. Фінальну крапку в цьому непростому і тривалому процесі поставив Благодійний фонд Валерія Головка”.
Перед полтавцями виступив і нащадок однієї із родових гілок Мазеп, голова Міжнародної організації родини Мазеп Ігор Мазепа. Він зазначив, що впродовж 300 років родина Мазеп відчувала тиск, багатьом із родини пропонували змінити прізвище, і дехто навіть на це погодився. Ігор Мазепа вручив Миколі Кульчинському відзнаку “Хрест Івана Мазепи”, яку йому було присвоєно ще п’ять років тому.
***
Святкування продовжилося на Соборному майдані, біля Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ КП, де відбувся традиційний благодійний ярмарок на підтримку воїнів АТО. Велелюдно було того дня, хтось заходив поярмаркувати після завершення служби Божої, а хтось – після презентації пам’ятника великому гетьманові Івану Мазепі.
Спільно із волонтерами ГО “Батальйон небайдужих” до доброї справи долучилися народні умільці, студенти полтавських вузів, а також – зоряни. Цього разу ми пропонували відвідувачам свіжі номери “Зорі Полтавщини”, випуски сатирично-гумористичного збірника “Сорочинський ярмарок”, а також пригощали солодощами – усе за символічними цінами: “скільки не шкода”. А найактивніші – фотографувалися біля імпровізованої шпальти
видання.
Ярмаркувальники смакували стравами польової кухні, відвідували вуличний музей, у експозиції якого – артефакти із буремного Сходу, насолоджувалися яскравою концертною програмою, брали участь у майстер-класах. Серед уже традиційних особливу увагу полтавців привертала робота ковалів. “Ми на такому дійстві вперше. У цій справі нам допомагають юні полтавці, – розповів коваль Владислав Вишневецький. – Наша місія сьогодні доволі проста – зробити якомога більше скоб для бліндажів Української армії”.
Ярмаркове дійство тривало кілька годин. Спільними зусиллями дружної полтавської родини зібрано майже 63 300 гривень.
– Кошти будуть відправлені на допомогу нашим пораненим козакам, – наголосив архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. – Ми молимося за упокій душ тих захисників, які віддали своє життя, і всіляко допомагаємо тим, хто отримав поранення, контузії, захищаючи Вітчизну. Нехай Пресвята Богородиця усіх нас укріпляє, єднає український народ.
***
На площі біля академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя із самого ранку було людно. Ще б пак. Такої кількості військових тут не бачили. Вперше на Театральній площі з нагоди Дня захисника України відбулося святкове шикування військових, правоохоронців, рятувальників Полтавського гарнізону. Тут же – виставка новітньої техніки військових та рятувальників, стрілецька зброя, обмундирування.
В урочистій обстановці представникам силових структур області голова облдержадміністрації Валерій Головко та голова обласної ради Петро Ворона вручили державні нагороди та відзнаки територіальної громади області. Окрім того, обласна влада підготувала подарунки військовим частинам. Були вручені також дипломи лауреатам обласної премії імені С.А. Ковпака.
“Саме з цього дня починається відродження України. Ми відчуваємо, наскільки велика сьогодні в цьому потреба держави і кожного українця. На жаль, ми заплатили дуже велику ціну за розуміння цього, але сьогодні ми знаємо напевне: в Україні є Збройні сили, Національна гвардія, які захистять українців”, – підкреслив Валерій Головко.
“Я вважаю, що це свято історичне і природне, – наголосив Петро Ворона. – Вшанування захисників України необхідне для того, щоб, перш за все, засвідчити повагу до тих людей, які носять погони і боронять Батьківщину. Кожен українець, кожен чоловік, який мешкає в Україні, має уміти це робити”.
Привітати полтавську громаду приїхав і легендарний полковник, народний депутат України Юлій Мамчур. Він зауважив, що упродовж 20 років ставлення до силових структур було не гідним. Та агресія Росії змінила ситуацію. “За півтора року ми фактично з нуля відбудували сектор безпеки України, відновили Збройні сили. Зараз формуються нові військові частини, підрозділи. І тому це свято – не лише Збройних сил. Це свято всіх патріотів України: волонтерів, лікарів, добровольців…”
Військові пройшли перед полтавською громадою урочистим маршем. Творчі колективи організували концерт.
Увага багатьох була прикута ще й до виставки техніки та зброї. Особливо – дітвори. Того дня їй дозволили забиратися на автомобілі, фотографуватися і навіть побувати всередині бойових машин…
“Це свято було потрібне ще з початку зародження Української держави, – говорить учасник АТО старшина Дмитро Нестеренко. – У нас багато національностей, але народ український єдиний. Це свято єднає. Ми всі – козаки, нащадки козаків. Також важливо, щоб наші діти пишались тими, хто нині любить, шанує і підводить Україну з колін”.
***
У Полтаві 14 жовтня з нагоди дня народження народної артистки України, Героя України та лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Раїси Кириченко пройшло покладання квітів до підніжжя її пам’ятника. Вшанувати пам’ять найвідомішої козачки прийшли представники влади, ініціатори встановлення скульптури, друзі Раїси Панасівни та небайдужі полтавці. “Чураївна”, “Я – козачка твоя”, “Жіноча доля”, “Мамина вишня” – ці пісні відомі не тільки в Україні, а й за кордоном. Кожна ставала популярною і входила в кожну домівку. Її співом захоплювалися слухачі Канади, Австралії, Німеччини, Польщі, Філіппін, Алжиру і, звичайно, полтавці. Вона уособила найкращі якості справжніх українських жінок – силу характеру, унікальний талант, безмежну любов до України.
***
Увечері у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М.В. Гоголя відбулася прем’єра вистави “Остання любов гетьмана”. Це – першопрочитання п’єси письменника, заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Крима. Для постановки гоголівці запросили відомого режисера Херсонського академічного обласного музично-драматичного театру імені М. Куліша Сергія Павлюка.
Головну роль – гетьмана Івана Мазепи – виконав народний артист України Василь Голуб, Любу Кочубей зіграла заслужена артистка України Маргарита Томм, Василя Кочубея – Сергій Козир, їхню доньку Мотрю – Олександра Галатченко. Невід’ємною частиною вистави були українські пісні, думи на слова Мазепи у виконанні етнічного гурту “Стрибожі внуці”.
***
Урочистості з нагоди свят пройшли в містах і районах Полтавщини.

Оксана БІЛЕНЬКА,
Анна ВАСЕЦЬКА,
Олена ІГНАТЕНКО,
Анна ЧАПАЛА (фото).