Найбільше надбання заводу – це його працівники. Бо ж чи запрацює високотехнологічне обладнання, коли ним намагатимуться управляти некваліфіковані спеціалісти? На ПАТ “Полтавський завод медичного скла” створені такі умови праці, що спонукали працівників об’єднуватися у моноліт однодумців, і кожний робітник чи спеціаліст самовіддано працює на одну спільну мету. А ще завод медскла – це підприємство трудових династій. Ось що означає передавати досвід і успішність із покоління в покоління.
Анатолій Чернусь, наладчик:
– Наш директор мудрий і турботливий господар. Ви подивіться – за останні роки у нас справжня технічна революція відбулася. Обладнання усе нове, сучасне. Та й про побутові умови керівництво дбає. Мабуть, у багатьох господинь вдома немає таких меблів, холодильників та мікрохвильовок, як у заводських побутових кімнатах. Одна реконструкція зачіпається за іншу, всюди чистота і порядок.
Я майже 30 років тут працюю. Поруч – мій брат Олександр. Тут працювали наші батько і мати. Це наш завод. Тому мені особисто до душі його розквіт.
Олексій Кравченко, слюсар з ремонту газового устаткування, пенсіонер:
– Я працюю на заводі з 1968 року. В період становлення заводу тут працювали мої батьки та батько моєї дружини. Майже 43  роки працює і моя дружина. Ми можемо порівняти, яким завод був і яким став. А був він майже розвалений. Колишній ампульний цех по вулиці Карла Лібкнехта стояв з дощечок збитий. А тепер погляньте – наш завод став передовим підприємством.
Мені здається, що і наш завод могла б спіткати доля підприємств-невдах, якби його не очолив Олександр Миколайович Кудацький. Він зумів підібрати команду однодумців. Завдяки вмілому та впевненому керівництву і ми, пенсіонери, маємо можливість ще працювати. Узагалі, нашому підприємству заздрять багато людей у Полтаві. Заробітна плата збільшується. Які докази успішності ще потрібні?..
Юрій Полінець, водій:
– Прийшов я на завод медскла 15 років тому. Правду скажу: довго чекав, поки місце водія звільниться.
Працював на заводі і мій батько, він, мабуть, кожний ампульний автомат встиг відремонтувати. Стаж нашої трудової династії – понад 100 років.
Пам`ятаю з дитинства, яким був завод раніше. Бігав до діда з бабусею, через дірки у паркані пробирався. Тоді одні склодуви працювали, битого скла в цехах було – по кісточки. Ніякої техніки не було, а зараз яке обладнання, які автомашини – DAF, AUDI, RENAULT.
У мене син – студент. Так хочу, щоб і він знайшов роботу на нашому заводі.
Віктор Кислий, начальник караулу:
– Ви знаєте, у нас не тільки не п’ють на заводі, а навіть не курять на виробництві. Чистота та порядок скрізь. Хіба порівняти з тим, що було? Працівники служби охорони та підтримання порядку у білих сорочках на роботу ходять, мають сезонний комплект спецодягу.
Керівництво не жаліє коштів на благоустрій території, у нас, як у ботанічному саду, зелено. Є і літній майданчик, і зона відпочинку. Я кращого місця роботи й уявити не можу.