Нині потужний волонтерський рух об’єднав активістів, громаду та армію. У Решетилівському районі також діє волонтерська організація, до якої входить кілька груп активістів. Серед них – жінки із Новоселівки. Вони згуртувалися рік тому, і нині їхні “сухі борщі” користуються надзвичайним попитом серед армійців. Натхненник цієї групи – Валентина Бардакова. Вона розповіла про роботу, яку проводить їхній жіночий колектив.

“Горе, яке спіткало країну, не залишило нас байдужими. Ми – українці. На цій землі жили наші батьки, тут живуть наші діти і житимуть онуки. І щоб нашим бійцям на фронті було легше захищати територіальну цілісність держави, в тилу маємо зробити все від нас залежне, – говорить Валентина Бардакова. – Перша наша підтримка була фінансова. Ми зібрали і передали у районний волонтерський центр більше двох тисяч гривень. А за весь період грошова допомога склала більше 7 тисяч гривень. Вдячні всім небайдужим односельцям.
Протягом п’яти місяців також збирали продукти, теплі речі, в’язали шкарпетки, готували вінегрети, пекли пиріжки – все це передавали на буремний Схід. А у грудні долучилися до Всеукраїнської програми “Нагодуй солдата”, виготовивши перші 50 сухих борщових наборів. І вже відтоді щомісяця готували по 100 таких наборів, вміст кожного з яких розрахований на 20 літрів, мабуть, найсмачнішої кожному українцю страви.
Це стало можливим тільки тому, що нас підтримували небайдужі жителі району, не шкодуючи ні часу, ні продуктів, ні власної побутової техніки, ні електроенергії. Для виготовлення “сухих борщів” задіяли 14 особистих електросушарок, які майже не вимикалися. Згодом облаштували у районній бібліотеці сушильний цех, встановили чотири сушарки, які не пошкодували наші односельці із своїх сімей. Пізніше відкрили другий цех – задіяли дві сушарки та сушильну шафу, яку виготовив наш земляк Юрій Романко і передав нам у користування. У сушінні овочів також брали участь учні та викладачі місцевого професійного аграрного ліцею”.
Але зібрати та висушити овочі – це півсправи. Потрібні томатна паста, приправи та спеціальні пакети для пакування. Усе це купували за власні кошти, а ще допомагав місцевий підприємець Микола Пустовар.
Влітку господині заготовили зелень (кріп, петрушку), перець та інші овочі, які стали достигати на городах, а першого вересня знову взялися за виготовлення борщових наборів. “Їх розбирають, як гарячі пиріжки на базарі. – говорить Валентина Бардакова. – Якщо раніше ми з’ясовували у військкоматі, хто із наших захисників у відпустці, щоб запропонувати їм нашу продукцію, то тепер бійці самі йдуть до нас і просять “фронтових” борщів”.

Людмила ДЯДЧЕНКО
Журналіст