– Кожен із вас для мене – Герой, без перебільшень. Важко зрозуміти, не побувавши на лінії вогню, як ви ризикували, – звертається до воїнів, які нещодавно демобілізувалися, голова обласної державної адміністрації Валерій Головко.
Переважна більшість із них – бійці 3-го аеромобільного десантного батальйону “Фенікс” 79-ї окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ Збройних сил України. Валерій Головко, голова обласної ради, боєць “Фенікса” із позивним “Джексон” Петро Ворона вручили захисникам Вітчизни почесні грамоти, подяки й нагрудні знаки “За вірність народу України” І та ІІ ступенів.
Відзнаки отримали підполковник Віталій Кривошей, капітан запасу Віталій Козир, лейтенант Андрій Рябека, старшина Олександр Цілуйко, молодші сержанти Антон Загрудний, Вадим Випущенко, Станіслав Богодистий, сержант Микола Захарченко, старший солдат Олексій Дуканич, солдати Олег Кушніренко, Сергій Митько, Олег Новодворський, Павло Цибенко, Роман Скубій, Віктор Лосєв, Володимир Губін.
За нагородою виходить Вадим Випущенко. Має позивний “Чортик”. До речі, його обрав сам.
– А чому “Чортик”? – запитує Валерій Головко.
– Бо з Диканьки, – весело відповідають відразу кілька голосів, і зал наповнює чоловічий сміх.
“Служу народу України й бойовому братству!” – неодноразово лунає в стінах обласної ради.
– Коли ви прийшли захищати нашу державу, то ні якісного командного складу, ні речового забезпечення, ні озброєння, ні харчів, ні медикаментів не було. Тому пройдений вами шлях має найвищу оцінку, а ім’я кожного мають вписати в книгу героїзму України. Спасибі вам. Окрема подяка, що повернулися живими. Саме таких чоловіків, патріотів нам тут не вистачає. Низький вам уклін, – привітав бійців голова облдержадміністрації Валерій Головко.
– Хлопці, які повернулися, порадували свої родини, дружин, діток, мам. Вони поповнили активну громаду Полтавщини й стануть великою підтримкою та опорою для мешканців області. Ще не всі хлопці приїхали із зони проведення АТО, але вони обов’язково повернуться. І ще неодноразово збереться бойове братство. А нині, під час таких зустрічей, відбувається мирне бойове злагодження колективу, бійців – учасників спілки ветеранів АТО, які з честю й гідністю нестимуть у подальшому звання воїна-патріота, справжнього чоловіка. Думаю, Полтавщина пишатиметься такими людьми, вони стануть їй у нагоді й підтримають у найтяжчі хвилини. Вони й підростаюча молодь будуть осердям громади, поведуть рідний край та Україну вперед. “В єднанні – сила” – такий девіз нашої бригади. Я більше року перебував у зоні проведення АТО. Мені приємно, що хлопці з Полтавщини, Сумщини надійні, справжні. Є люди, які пройшли Афганістан, Чорнобиль, як, наприклад, Олексій Герасименко. І вони зустрілися на Сході України. І це минуле їх об’єднувало. Приємно, коли всі бійці збираються разом і бажають один одному лишень добра і миру, – зазначив заступник командира гаубичного самохідного артилерійського дивізіону 79-ї окремої аеромобільної бригади, підполковник Віталій Кривошей.
Водій саперного відділення батальйону “Фенікс” із позивним “Дід” Олексій Герасименко привіз на зустріч прапор України, щоб побратими зробили на ньому пам’ятні написи.
– Покажу його школярам. Цей стяг мені подарував підполковник Віталій Кривошей. В зону АТО я приїхав із іншим прапором, майданівським, із яким відстояв зиму, мене під ним обстрілювали з гумової картечі, на ньому й пробоїни залишилися. Знамено прикріпив до “Уралу”, на якому їхав. Дорогою стяг дещо пошкодився. Тому я звернувся до підполковника, й він мені подарував новий. І через деякий час служби, коли ми перезнайомилися, у нас склалося бойове братство, я попросив хлопців зробити написи на синьо-жовтому стягові. Першим на ньому пам’ятні слова зоставив актор Анатолій Пашинін. І тепер цей прапор, як і майданівський, я бережу й показую знайомим, дітям, – розповідає Олексій Герасименко. – Уже минуло 30 років, як відслужив у Афганістані. Ми з бойовими побратимами й понині збираємося. Цьогоріч на зустріч прийшли близько 30 бійців, причому з родинами. Ми познайомили дітей. Ці зустрічі так духовно наповнюють, що, приїхавши додому після зібрання, я через кілька днів уже чекаю наступної зустрічі. Скільки років минуло, повиростали наші діти, а ми зберігаємо дух бойового братства. Й у цьому важливість і сьогоднішньої зустрічі.
Трішки запізнився на збори бойового братства боєць “Фенікса” із позивним “Челентано” Сергій Митько – діставався до Полтави із Запоріжжя. Про нього та його побратимів “Зоря Полтавщини” розповідала в номері за 10 квітня 2015 року.
– Повернувшись додому, зрозумів, що все зробив правильно. Якби нас закликали поїхати туди знову, ми б не відмовилися. З бойовими побратимами служба проходила чудово, хороші люди. Бойовий побратим – це назавжди, – зазначив Сергій.

Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”