Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого  Іісуса Христа встановлене на духовну згадку про конкретну подію – Преображення Христа перед учнями на горі Фавор. Про неї розповідають три Євангелія: від Матфея (17:1–6), Марка (9:1–8), Луки (9:28–36). Свято належить до найбільших у Православній Церкві урочистостей і відзначається 19 серпня.
Слово “Преображення” означає зміну образу. Тобто в певний момент Христос показав людству славу Свого Божества. Як описують Євангелія, незадовго до свого розп’яття Іісус Христос у супроводі учнів вирушив із Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, Він взяв із Собою Петра та братів Заведеєвих і зійшов з ними на вершину помолитися. Стомлені апостоли заснули, а прокинувшись, побачили, що Іісус Христос преобразився: Він стояв, оточений яскравим сяйвом; обличчя Його сяяло, як сонце, одяг зробився білішим від снігу й блищав, як світло. Поруч із Ним стояли два найшанованіших старозавітних пророки – Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід. У цій сцені присутність Мойсея та Іллі поруч з Іісусом означає зв’язок між Старим і Новим Завітами.
Вражений побаченим, Петро сприйняв це як остаточне настання години Божої слави та вічного святкування Кущів (свято на згадку про блукання євреїв у Синайській пустелі). Він викрикнув, що було б добре побудувати тут три намети – Христові, Мойсею та Іллі. “Коли він ще говорив, – оповідає святий євангеліст Матфей, – ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління, Його слухайте” (Мф. 17:5).
Почувши ці слова, апостоли в сильному страху впали ниць. Господь підійшов до них зі словами: “Вставайте і не бійтесь” (Мф. 17:7). Піднявши очі, апостоли нікого не побачили, окрім Господа Іісуса. Вони почали спускатися з гори. Дорогою Господь заповідав їм нікому не говорити про видіння до Його Воскресіння.
Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність їхнього – за Божим провідництвом і участю – духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям на власні очі побачити всю повноту того Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до Своєї смерті, вони повинні були побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі в час випробувань.   Традиція освячувати на Преображення у церквах плоди надзвичайно древня. До цього дня зазвичай уже дозрівали злаки та виноград, тому на свято їх приносили до храму для благословення та на знак вдячності Богу за врожай. За традиціями нашого народу Преображення називається Другим, або Яблучним, Спасом, оскільки в цей день освячують яблука – найпоширеніший плід українських садів. Разом із ними до церкви несуть також груші та сливи. Більшу їх частину належить роздати нужденним та хворим. Раніше тих, хто скупився це робити, вважали негідними спілкування в громаді.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.