Запашні липові гаї, квітучі лісосмуги акацій, сонцеликі соняшникові поля, густо вкриті палахкими хвилями цвіту вибалки і яри – все це раптом перемістилося з сотень живописних куточків нашого рідного краю у центр Полтави – на Театральну площу. І затрималось тут, як у будь-якій добрій казці, на чарівних три дні (7 – 9 серпня), не тільки даруючи відвідувачам традиційного, наразі вже дев’ятнадцятого, Свята меду, можливість придбати до Медового Спасу (Маковія) смачні й цілющі продукти з пасік, а й сповна відчути розмаїття, красу й водночас надзвичайну вразливість оточуючих нас природних багатств. Дуже подібну до крихкості безцінного миру, яким ми навчилися дорожити лише недавно.
По-особливому сприймався у гамірних і веселих ярмаркових ятках-“вуликах” нерозривний зв’язок між випещеною сонцем квіткою, безкорисливою трудівницею-бджілкою, неодмінною для успішного господарювання добротою пасічника й відновленим завдяки продукції бджільництва здоров’ям тисяч і тисяч людей. Лише замисліться, який надзвичайний природний коктейль міститься у медові з ніжною назвою “Квіткове різнотрав’я” – для цікавих в одній із яток демонстрували роздруківку з відповідною інформацією: ромашка лікарська, цикорій дикий, буркун білий, конюшина, люцерна, синяк, гречка, соняшник. Для підсилення чудодійних властивостей натуральних ліків Свято меду розпочалося з освячення ярмаркового асортименту. Відкрили дійство концертно-розважальною програмою: пісні й танці щонайгармонійніше відповідали настрою ярмаркового спілкування – між пасічниками, які вже давно не бачилися, й відвідувачами, які були раді поділитися один із одним новими секретами щодо застосування солодких ліків. Разом із тим актуальним залишився і волонтерський напрям діяльності полтавських бджолярів – як і минулого року, вони зголосилися частину виручених коштів передати на потреби наших військових. Передусім ідеться про бійця Романа Капація з Миргородського району: чоловік перебуває на лікуванні в Дніпропетровську, а вдома на нього чекають шестеро дітлахів, один із яких страждає через хворобу серця. Посильну допомогу пасічники вирішили надати також вдові загиблого захисника Вітчизни Миколи Чепіги.
До медового ярмарку активно приєдналися волонтери Полтавського батальйону небайдужих, які пропонували придбати різні вироби ручної роботи – від симпатичних оберегів до мила з найнесподіванішими натуральними наповнювачами. Координатор батальйону Олександра Сиротенко розповіла, що бджолярі з обласної спілки давно вже стали їхніми хорошими друзями, отож підсумувати, яку саме кількість меду вони передали за півтора року воякам на Донбас, просто нереально. Військові таким подарункам завжди раді – найцікавіше згадувати їхню реакцію на солодкий продукт у бідоні місткістю близько 35 літрів. Важко й сказати, чого у бійців тоді було більше: задоволення чи кумедної стурбованості: мало кому доводилося бачити стільки меду в одній ємності на власні очі. У холодний період року волонтери регулярно забезпечували бійців лікувальними сумішами на основі меду, лимона й імбиру, які в батальйоні виготовляє спеціальний підрозділ.
Варто зазначити, що до гурту вражених “габаритами” медового подарунка ніколи не належав прапорщик міліції Сергій Іванов із Полтавського району. Безсумнівне підтвердження тому – його позивний “Пасічник”: на дозвіллі чоловік долучається до улюбленої в його родині справи, яка, крім усього іншого, має ще й неперевершений ефект психологічного розвантаження. На Святі меду ми познайомилися з дружиною міліціонера Наталією Василівною, яка розповіла, що і чоловікові, і її батьки активно займаються пасічництвом. Їхні вулики кочують у Гадяцькому районі, де в лісах щедро квітують липа, акація та глід. Коли чоловік їде у зону АТО, де побував уже шість разів, завжди бере з собою і мед, і пилок: лікувальну дію цих продуктів його побратими вже сповна перевірили на практиці.
Приємною особливістю Свята меду традиційно є те, що навіть офіційна інформація, цього разу виголошена на відкритті дійства першим заступником директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Іваном Ревою, не має нічого спільного з нудною статистикою та сухими фактами. Посадовець повідомив, що на початок року на пасіках нашої області нараховувалося 150 тисяч бджолосімей, переважно це “населення” вуликів в індивідуальному секторі. Про остаточні підсумки цьогорічного медозбору говорити ще зарано, а от минулого року бджолярі мали надзвичайний “урожай” – понад 4 тисячі тонн солодкого продукту, що вкотре підтвердило лідерство нашої області в цій справі на теренах країни. І це ж при тому, що Україна є потужним експортером меду, яким із задоволенням ласують у різних країнах світу.
Голова обласної спілки пасічників Наталія Сенчук зазначила, що цього року погода не зовсім сприяла бджолярам: далися взнаки, зокрема, дощі під час квітування найкращого медоноса – лісової липи. Зіграла свою роль і та обставина, що на полях було менше висіяно гречки. Певною мірою врятував ситуацію коріандр, вирощенням якого займаються фермери. Загалом нинішній урожай, на думку Наталії Сенчук, можна вважати задовільним. На ярмарку продукцію бджільництва представили 19 пасічників. Літрову банку меду “Різнотрав’я” можна було придбати за 70 гривень, це на 20 гривень дорожче, ніж у минулому році. Гречаний мед пропонували за ціною – 90 – 100 гривень за літр, акацієвий (традиційно найдорожчий) – від 120 гривень: деякі пасічники чесно зауважували, що дешевший за 160 гривень означає, що бджоли “випасалися” не тільки в акацієвих насадженнях, а й на фацелієвих плантаціях. Цю культурну рослину вважають королевою нектарного балу й справедливо цінують не тільки за те, що вона виділяє нектар аж протягом місяця, а й за мед високої якості: він досить повільно кристалізується, має тонкий аромат
і трішки терпкий, але ніжний смак.
Пропонували пасічники на ярмарку також мед у стільниках: маленький шматочок у пластиковій тарі можна було придбати, зокрема, й за 7 гривень, забрус (бджолиний віск) коштував 45 гривень за півлітрову банку. Майже у кожній ятці покупці цікавилися і прополісом, і маточним молочком, і квітковим пилком… Полтавка Ніна Пакула давно вже випробувала лікувальну дію останнього, тож радить скористатися її рецептом для хорошого самопочуття і читачам “Зорі Полтавщини”: “Все надзвичайно просто, – говорить жінка. – Берете чайну ложку пилку на склянку теплої води й випиваєте кожного ранку натщесерце”.
Свято меду відбулося в обласному центрі завдяки Полтавському районному товариству пасічників, за підтримки облдержадміністрації, міської ради. На імпровізованій сцені лунали не тільки пісні, а й щедрі побажання до Дня пасічника, який відзначається 19 серпня. “Зоря Полтавщини” з нагоди цього свята познайомить читачів у одному з наступних номерів із пасічником із 44-річним досвідом, якого ця родинна справа врятувала в молодості від прогресуючої хвороби і який знає смак та корисні властивості навіть шовковичного й гарбузового меду.

Вікторія КОРНЄВА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”